Справа № 274/5396/24 Провадження № 2/0274/1379/24 РІШЕННЯ
заочне
20.11.2024 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом АТ "А-БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.08.2019 у розмірі 99471,61 грн станом на 29.05.2024, яка складається з: 70992,28 грн - заборгованість за кредитом; 28479,33 грн - заборгованість за відсотками.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" (скорочена назва АТ "А-Банк") зазначило, що відповідач звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим 27.08.2019 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач при підписанні договору підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач не повернула своєчасно Банку грошові кошти для погашення кредиту за зобов'язаннями, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 04.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 10.09.2024 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача у позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, остання не скористалася своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з'являлася, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою позивача провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що 27.08.2019 між позивачем та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.
У анкеті-заяві зазначені лише дані про особу позичальника та у ній не зазначено банківського продукту, який надається позичальнику, відсутні умови договору про встановлення розміру процентів за користування кредитом.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.08.2019, зі змісту якого вбачається, що станом на 29.05.2024 відповідач має заборгованість у розмірі 99471,61 грн, яка складається з: 70992,28 грн - заборгованість за кредитом; 28479,33 грн - заборгованість за відсотками.
У довідці, виданій АТ "А-Банк", зазначено, що відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2024 року; № НОМЕР_3 , строк дії до вересня місяця 2028 року; № НОМЕР_4 , строк дії до березня місяця 2028 року.
З довідки за лімітами встановлено, що клієнту ОСОБА_1 , станом на 29.03.2024 збільшено кредитний ліміт та встановлено його у сумі 71000,00 грн.
Згідно з випискою по картці, відповідач регулярно використовувала кредитні кошти для оплати товарів і послуг.
Враховуючи наявність суми заборгованості за тілом кредиту, визначеної позивачем у розмірі 70992,28 грн, яка підтверджена належними доказами, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 70992,28 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення відсотків, суд зазначає наступне.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 27.08.2019, в позовній заяві посилався на п. 2.1.1.12.6.1 Умови та Правил надання банківських послуг та Тарифи банку, як невід'ємні частини кредитного договору, що у разі виникнення прострочених зобов'язань на суму від 100 грн клієнт сплачує банку пеню, відповідно до умов встановлених тарифів.
До позовної заяви представник позивача надав Витяг з Умов та правила надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк", розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms , та Витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold» та «Зелена».
У анкеті-заяві від 27.08.2019, яка була підписана ОСОБА_1 , відсутня інформація про вид банківської послуги, яку відповідач мала намір отримати, тип кредитної картки, кредитний ліміт, строк кредитування та відсоткову ставку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 дійшла висновку про те, що в даному випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин положення ч. 1 ст. 364 ЦК України, оскільки Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком з часу виникнення спірних правовідносин й до звернення позивача до суду з даним позовом, що не виключає можливості долучення кредитором до позовної заяви витягу з Тарифів та Умов у будь-яких редакціях, найбільш сприятливих для задоволення позову.
Отже, без наданих підтверджень про запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг та за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про порядок та умови надання кредитних коштів та відсоткову ставку, долучені до матеріалів справи Умови та правила не можуть розцінюватись судом як стандартна (типова) форма, що встановлена для укладеного із відповідачем кредитного договору.
Надані позивачем Умови та правила, враховуючи їх мінливий характер, не можна вважати складовою частиною кредитного договору, оскільки вони не підписані позичальником. Лише факт безпосереднього підписання позичальником Умов та правил може свідчити про прийняття ним запропонованих йому умов кредитування. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони дійшли згоди та обумовили у письмовому вигляді кредитний ліміт, строк кредитування та процентну ставку.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, у вищезазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов і правил надання банківських послуг, оскільки зазначені Умови та правила становлять значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для їх розуміння.
Таким чином, при укладенні договору з відповідачем банк не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та надав би можливість покласти на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог непідтверджено обставини правомірності нарахування відсотків за користування кредитому сумі 28479,33 грн, не доведено, на яких умовах між банком та позичальником була досягнута згода щодо плати за користування кредитом, а тому ця вимога є безпідставною.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по тілу кредиту в розмірі 70992,28 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2161,06 грн.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.02.2018 у розмірі 37975,43грн, яка утворилася станом на 02.06.2024.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК" суму сплаченого судового збору у розмірі 2161,06 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК", місцезнаходження за адресою: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074, ЄДРПОУ 14360080
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 02.12.2024.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА