Справа № 167/684/24
Номер провадження 2/167/293/24
02 грудня 2024 року м. Рожище
Рожищенський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Сіліча І. І.,
з участю секретаря судового засідання Матвійчук Л. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку суброгації
Представник позивача акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» (далі АТ «СК «ББС Іншуранс») ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку суброгації.
Позов обґрунтовуєтим, що 20 грудня 2021 року о 08 год 20 хв мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д.н.з НОМЕР_1 , що був застрахований АТ «СК «ББС Іншуранс» за договором добровільного страхування наземного транспорту та транспортного засобу Volksvagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП було пошкоджено транспортний засіб Chevrolet Lacetti, д.н.з НОМЕР_1 , який належить Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області. Постановою Рожищенського районного суду Волинської області відповідача було визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. 04 лютого 2022 року власник пошкодженого транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д.н.з НОМЕР_1 звернувся до ПрАТ «СК «Брокбізнес» із заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування та надало всі необхідні документи. Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №29128 від 11 лютого 2022 року, складеного на замовлення ПрАТ «СК «Брокбізнес», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику дорівнює ринковій вартості на момент пошкодження 134 221,10 грн. Відповідно до страхового акту №101551/1 від 14 лютого 2022 року, ПрАТ «СК «Брокбізнес» 16 лютого 2024 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 58441,10 грн та 1000 грн за послуги евакуатора. Покликаючись на те, що на момент ДТП, водій транспортного засобу Volksvagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому до страхової компанії «ББС Іншуранс» перейшло право вимоги до відповідача, на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на дату вчинення ДТП 20.12.2021) в порядку суброгації. Таким чином, позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування збитків у повному обсязі. Отже позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь АТ «СК «ББС Іншуранс» 59441,10 грн в порядку суброгації та судові витрати по справі.
21 серпня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити. Представник відповідача вказує, що твердження позивача про те, що водій транспортного засобу Volksvagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди не був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - є хибним. На момент вчинення ДТП та на даний час ОСОБА_1 є учасником бойових дій. У відповідності до п.13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю І групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю І групи, у її присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є учасники бойових дій, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Зазначає, що відразу після дорожньо-транспортної події ОСОБА_1 повідомив МТСБУ про факт і обставини ДТП, за результатами чого у Моторному (транспортному) страховому бюро України за зверненням ОСОБА_1 зареєстрована і розпочата відповідна справа під унікальним номером №82313. Таким чином, оскільки спеціальною імперативною нормою п.13.1 статті 13 Закону №1961-IV чітко і безальтернативно визначено, що відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є, зокрема, учасник бойових дій, проводить МТСБУ, а тому саме вказано юридична особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України є належним відповідачем у справі за позовом про відшкодування збитків в сумі 59441,10 грн в порядку суброгації.
26 серпня 2024 року від представника позивача АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» - Мішкура С. М. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив. Представник вказує, що на момент подачі позову до суду позивачу не було відомо про факт наявності у відповідача пільгового посвідчення, тому вказаний позов було подано саме до водія ОСОБА_1 , як до водія винного у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 20 грудня 2021 року за участю транспортного засобу Volksvagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 та транспортного засобу Chevrolet Lacetti, д.н.з НОМЕР_1 . Таким чином, виходячи із наведених представником відповідача у відзиві на позовну заяву аргументів, а також враховуючи можливу ймовірність дійсної приналежності відповідача до пільгової категорії осіб, визначених п.13.1 статті 13 Закону №1961-IV просить залучити до участі у справі в якості співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України.
25 вересня 2024 року від представника відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката Гусєва П. В. надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України в повному обсязі. Вказує, що позивач звернувся з позовною заявою до МТСБУ з пропуском річного строку, передбаченого п. 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», внаслідок чого МТСБУ не несе відповідальність за нанесену шкоду. Крім того, учасники ДТП в порядку ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» взагалі не зверталися до МТСБУ з повідомлення про настання ДТП. МТСБУ було позбавлене можливості визначити розмір шкоди, як це передбачено нормами Закону №1961-IV, що призвело до визначення шкоди у спосіб не передбачений законом. Разом з тим, відповідач просить стягнути з позивача понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.
21 жовтня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Ткачука М. Л. через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення до позовної заяви. Так, представник відповідача вказує, що не відповідають фактичній дійсності твердження представника МТСБУ про те, що учасники дорожньо-транспортної пригоди в порядку ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV взагалі не зверталося до МТСБУ з повідомленням про настання ДТП, чим позбавили МТСБУ можливості визначити розмір шкоди, як це передбачено нормами Закону №1961-IV. Зокрема стороною відповідача ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено завірену копію листа-відповіді МТСБУ від 21 серпня 2024 року та доданих до нього документів, зокрема: повідомлення ОСОБА_1 від 21.12.2021 на адресу МТСБУ про факт ДТП, яке містило повні дані про учасників, власників і транспортні засоби, які отримали механічні пошкодження в результаті ДТП; протокол про адміністративне правопорушення та схему місця ДТП; постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 11 січня 2022 року про результати розгляду адміністративної справи та інші. У зв'язку з цим повідомленням МТСБУ зареєструвало відповідну справу за №82313. Таким чином, починаючи вже з 21 грудня 2021 року, тобто на наступний день після ДТП Моторне (транспортне) страхове бюро України, як страховик, мало можливість встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди. Водночас, зважаючи на наявні на даний час у справі докази, відповідача ОСОБА_1 погоджується з тією обставиною, що АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» у встановлені Законом №1961-IV строки не подано до МТСБУ заяву про страхове відшкодування, а тому позивачем пропущено визначений у ст. 37.1.4 Закону №1961-IV присічний строк в один рік для звернення про страхове відшкодування до МТСБУ. Та обставина, що водій Головного управління Державної казначейської служби України ОСОБА_4 , який керував автомобілем Chevrolet Lacetti, д.н.з НОМЕР_1 , тобто водій другого причетного до ДТП транспортного засобу, який зазнав механічних пошкоджень, був обізнаний про наявність у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій та, як наслідок, про необхідність звертатися за страховим відшкодуванням саме до МТСБУ, однак цього не зробили. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну одному потерпілому станом на момент ДТП була застрахована страховиком - Моторним (транспортним) страховим бюро України на суму 130 000 гривень. Лише в разі заподіяння майнової шкоди одному потерпілому на суму більше ніж 130 000 грн, різниця між фактично заподіяною шкодою та страховою виплатою в розмірі 130 000 грн підлягала б відшкодуванню ОСОБА_1 , як це передбачено імперативною спеціальною нормою ст. 1194 ЦК України. За обставинами справи, здійснена страхова виплата становила 59441,10 грн з чого і складаються позовні вимоги, тобто значно менше розміру тієї страхової виплати в сумі 130 000 грн, на яку була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, страхова виплата в сумі 130 000 грн на яку була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , є більш ніж достатньою для покриття заподіяної майнової шкоди в разі відповідного звернення до страховика, а тому правові підстави для стягнення цих коштів з ОСОБА_1 - відсутні.
25 жовтня 2024 року від представника позивача АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» - Мішкура С. М. через систему «Електронний суд» до суду надійшли додаткові пояснення, згідно яких представник позивача вказує, що твердження МТСБУ щодо не повідомлення його про настання ДТП, не може бути взято судом до уваги враховуючи той факт, що ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV регламентує обов'язки водіїв, що були учасниками ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), а не для Страховиків. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 повідомив МТСБУ щодо настання дорожньо-транспортної пригоди. Представник позивача також не погоджується з твердженням МТСБУ щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, з моменту скоєння ДТП. Враховуючи, що на дату вчинення ДТП страховику не було достеменно відомо про факт наявності у ОСОБА_1 пільгового посвідчення учасника бойових дій, а також те, що цей факт вже було встановлено тільки після звернення з цією позовною заявою до суду, то й відповідно строки повинні відраховуватися з цього моменту. Отже, в даному випадку, МТСБУ не має підстав для застосування ст. 37.1.4 Закону №1961-IV. Разом з тим, ані Закон №1961-IV, ані ЦК України, ані будь-який інший закон не передбачає в цьому випадку припинення взагалі права потерпілою особою на отримання відшкодування або на задоволення позову як, наприклад, передбачено ЦК України при пропуску позовної давності. Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України). Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред'явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності. Отже, підставами та доказами добросовісної поведінки для позивача зокрема є той факт, що йому не було відомо як про сам факт наявності у відповідача ОСОБА_1 пільгового посвідчення учасника бойових дій, так й не було документального підтвердження зазначеного факту, що, в свою чергу, позбавило позивача можливості звернутися до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування, адже саме на страховика лягає тягар доказування наявності підстав для відшкодування шкоди за рахунок МТСБУ. Також просить врахувати, що сьогодні в країні діє режим «військового стану», тому на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, установлені статтями 257-259 ЦК України - загальний і спеціальний строки позовної давності.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 23 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом шести днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 25 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 08 год 30 хв 02 вересня 2024 року.
Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 02 вересня 2024 року до участі в розгляді справи залучено співвідповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України. Розгляд справи відкладено на 09 год 30 хв 11 листопада 2024 року.
Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання 02 грудня 2024 року не з'явився. Згідно поданих додаткових пояснень 25 жовтня 2024 року просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. 29 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представником позивача ОСОБА_2 були надіслані додаткові пояснення, згідно яких представник зазначає, що вимога п. 34.1 статті 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює, що страхових зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити записи щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Таким чином, вказана стаття не зобов'язує страховика робити запити та інші дії, які можуть, в подальшому стати підставою для звернення із вимогою до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Вказує, що страхове відшкодування було здійснено у відповідності до вимог законодавства. Також зазначає, що позивач, шляхом безкоштовного запиту із офіційного сайту МТСБУ щодо наявності чинного полісу страхування у водія транспортного засобу Volksvagen Passat, д.н.з НОМЕР_2 отримав інформацію, що вказаний автомобіль, на дату вчинення ДТП, не було забезпечено полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Цієї інформації позивачу було достатньо для того, щоб звернутися до особи, відповідальної за заподіяні збитки з цією позовною заявою, керуючись ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 1191 ЦК України, так як інша інформація про наявність або відсутність у відповідача ОСОБА_1 будь-яких пільг, передбачених ст. 13 ЗУ 1961-IV, в тому числі посвідчення учасника бойових дій, не була та не могла бути відома позивачу. Таким чином, право вимоги Страховика до особи, відповідальної за заподіяний збиток, що встановлено ст. 27 ЗУ «Про страхування» є безумовним, та не підлягає обмеженню. Що стосується пропуску річного строку, на який вказує у своїх запереченнях відповідачі, то в такому випадку, з метою захисту права на відшкодування збитків, законодавцем надано право на пред'явлення вимоги до страховика (в даному випадку МТСБУ) винної у спричиненні шкоди про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.
Відповідач ОСОБА_1 та представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. 02 грудня 2024 року представник ОСОБА_3 надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги не визнають. Згідно наданих суду пояснень від 02 грудня 2024 року представник відповідача вказав на те, що позивач не скористався своїм процесуальним правом на уточнення чи зміну позовних вимог, які на даний час залишилися у первісній редакції, а саме: позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СК «ББС Іншуранс» збитків в порядку суброгації.
Представник Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з'явився, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, розгляд справи проводити у відсутності представника.
Згідно з ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 20 грудня 2021 року о 08 год 20 хв на автодорозі М-19 Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече 145 км, керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», д.н.з НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не надав переваги в русі на головній дорозі та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Chevrolet Lacetti», д.н.з НОМЕР_1 , який рухався на головній дорозі, чим порушив пункт 10.4 Правил дорожнього руху України, і спричинив ДТП. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 11 січня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди. Постанова набрала законної сили 22.01.2022 року.
Транспортний засіб «Chevrolet Lacetti», д.н.з НОМЕР_1 , належний Головному управлінню Державної казначейської служби України у Волинській області, відповідно до договору №006-0010238/01НТ/61-21 добровільного страхування наземного транспорту від 27 липня 2021 року був застрахований ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес».
22 грудня 2021 року власник пошкодженого транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», д.н.з НОМЕР_1 Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області письмово повідомило страхову компанію про подію, що має ознаки страхового випадку.
Згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №29128 від 11 лютого 2022 року, складеного на замовлення ПрАТ «СК «Брокбізнес», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику дорівнює вартості на момент пошкодження: 134221,00 грн.
Відповідно до страхового акту №101551/1 від 14 лютого 2022 року та розрахунку страхового відшкодування до нього страховиком - ПрАТ «СК «Брокбізнес» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за договором в розмірі 59441,10 грн.
На підставі вищевикладених документів, 16 лютого 2024 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 58441,10 грн на рахунок СТО - ПАТ «Волинь-Авто», що підтверджується випискою із банківського рахунку та 1000 грн на рахунок ОСОБА_4 за послуги евакуатора, що підтверджується випискою із банківського рахунку.
З метою досудового врегулювання спору у вересні 2022 року ПрАТ «СК «Брокбізнес» на адресу відповідача надіслано було лист про відшкодування збитків, однак відповідачем не було вчинено жодних дій щодо погашення заборгованості в добровільному порядку.
Позивач вказуючи на наявність підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації, звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами щодо відшкодування шкоди, регулюються нормами права, які містяться в Цивільному кодексі України (далі ЦК України) та Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров'ю, а також завданих їм матеріальних та моральних збитків, у тому числі за рахунок Моторного бюро, у випадках, передбачених Законом.
Згідно з п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом, інваліди І гр., які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним інваліду І гр., у його присутності, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватими якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Таким чином, наведеним Законом встановлено особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян, зокрема учасника бойових дій та порядок відшкодування заподіяної ними шкоди.
У разі заподіяння шкоди особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне бюро відшкодовує її за рахунок коштів фонду захисту потерпілих (підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39, підпункт «г» пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961).
Як установлено, відповідач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 виданим 05 травня 2016 року ГУНП у Волинській області.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 звільнений від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а його автомобіль при умові особистого керування є забезпеченим транспортним засобом. Страхова компанія цього не врахувала.
Відповідно до ст. 3 Закону обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Статтею 22.1 Закону в разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Закону, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та майну, яке знаходиться в такому транспортному засобі.
На виконання ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду у встановлений законом строк додавши всі необхідні документи, що стверджується копією повідомлення від 21 грудня 2021 року.
У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Згідно п.9.4, 9.5 ст. 9 Закону №1961-IV, страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договором та зазначені в договорі страхування та переглядаються Уповноваженими органами (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері фінансових послуг) відповідно до рівня інфляції та індексу споживчих цін.
Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 09 квітня 2019 року №538 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів з питань обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено страхові суми за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 130 000,00 грн на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, у розмірі 260 000,00 грн на одного потерпілого.
Таким чином, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 за шкоду заподіяну майну одному потерпілому станом на момент ДТП була застрахована страховиком - Моторним (транспортним) страховим бюро України на суму 130 000,00 гривень.
Страхова виплата, яку здійснило АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» - становить 59441,10 грн. У зв'язку з цим, страхова виплата в сумі 130000,00 грн, на яку була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , є достатньою для покриття заподіяної майнової шкоди в разі відповідного звернення до страховика, а тому правові підстави для стягнення цих коштів з ОСОБА_1 - відсутні.
Щодо відшкодування шкоди в порядку регресу з Моторного (транспортного) страхового бюро України, суд зазначає наступне.
Так, пунктом 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено обов'язок водія транспортного засобу, причетного до ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як було вказано вище, на підставі ст. 41 Закону ОСОБА_1 звернувся до МТСБУ з повідомленням про ДТП 21 грудня 2021 року.
Однак, як зазначив у відзиві представник МТСБУ, страхова компанія відмовляє у виплаті страхового відшкодування через пропуск строку звернення до МТСБУ з вимогою про відшкодування такої шкоди, а також через порушення позивачем вимог, передбачених п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, у відповідності до Закону водій, причетний до ДТП, зобов'язаний надати письмове повідомлення про ДТП, оскільки згідно п. 34.2 ст.34 Закону, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
У п. 33.3 ст. 33 Закону зазначено, що водії та власники транспортних засобів, причетних до ДТП, власники пошкодженого майна зобов'язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Посилання позивача на те, що він самостійно провів визначення розміру шкоди, не дає йому права стверджувати, що ним дотримано порядок, визначений Законом, оскільки позивач повинен був зберігати майно у такому стані, в якому воно знаходилося після ДТП, до тих пір, поки його не огляне призначений МТСБУ представник. Лише в разі нез'явлення представника МТСБУ в 10-денний термін для огляду транспортного засобу, потерпілий, яким в даному випадку є позивач, мав право самостійно провести визначення розміру шкоди.
Таким чином, статтею 33.1 Закону передбачений обов'язок страхувальника, іншої особи, відповідальність якої застрахована, водія транспортного засобу, причетного до ДТП, особи, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий) щодо сприяння страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин ДТП, а саме: надання для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї ДТП протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Тобто, Законом чітко визначено, що саме МТСБУ, а не позивач, здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП, у зв'язку з чим слід дійти висновку про те, що визначення розміру матеріальної шкоди здійснено позивачем у спосіб, не передбачений Законом.
Враховуючи викладене, та те, що Закон пов'язує встановлення розміру заподіяної шкоди учаснику ДТП з участю представника (оцінювача, експерта) МТСБУ, а також те, що Закон не передбачає випадків, при яких транспортний засіб можна відновлювати до подання письмового повідомлення в МТСБУ, тому в даному випадку представник МТСБУ позбавлений можливості установити розмір завданої внаслідок ДТП матеріальної шкоди потерпілому.
Крім викладеного необхідно зазначити, що у відповідності до пп 37.1.3. п. 37.1 ст. 37 Закону підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити Факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Так, факт ДТП, причини та обставини її настання дійсно встановлені постановою Рожищенського районного суду Волинської області від 11 січня 2022 року, якою ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 61 ЦПК України зазначені обставини вважаються встановленими і не підлягають доказуванню.
Однак, що стосується встановлення розміру заподіяної шкоди, то МТСБУ дійсно було позбавлено можливості його встановити.
Позивач звернувся з вимогою до МТСБУ лише після здійснення повного ремонту пошкодженого транспортного засобу, під час розгляду справи в суді.
Зазначені обставини свідчать не про що інше, як не про бажання звернення позивача до МТСБУ із заявою про здійснення регламентної виплати грошових коштів на відшкодування завданої шкоди до здійснення ремонту транспортного засобу.
Такого висновку суд доходить, виходячи з того, що на момент ДТП позивачу дійсно не було відомо про наявність або відсутність у винуватця ДТП чинного полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Проте, ніхто і ніщо не заважало позивачу в подальшому встановити, що у відповідача ОСОБА_1 відсутній зазначений поліс, оскільки згідно п. 21.2. ст. 21 Закону контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів ДТП.
Тобто позивач мав право безперешкодно як на місці ДТП, так і в подальшому отримати від органів поліції інформацію щодо наявності або відсутності у винуватця пригоди полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При встановленні того, що в ОСОБА_1 такий поліс відсутній, позивач був зобов'язаний звернутися до МТСБУ з заявою про здійснення регламентної виплати в рахунок відшкодування шкоди, однак до здійснення ремонту транспортного засобу.
У відповідності до п. 1.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Згідно п. 1.3. Методики, її вимоги є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Пунктом 5.2. Методики передбачено, що у разі потреби виклик заінтересованих осіб для технічного огляду із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду КТЗ (після їх узгодження з виконавцем дослідження), здійснюється замовником дослідження шляхом вручення відповідного виклику під розписку особі, що викликається, або телеграмою з повідомленням про її вручення адресату.
Однак, в даному випадку, всупереч п. 5.2. Методики, представники МТСБУ не викликалися на огляд пошкодженого транспортного засобу позивача.
Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову АТ «СК «ББС Іншуранс» до МТСБУ необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 3028 грн необхідно покласти на позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
У відзиві на позов представником відповідача МТСБУ - Гусєвим П. зазначено, що їх витрати на правову допомогу згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат становитиме 2000 грн.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідач не скористався положенням даної статті та не надав доказів в підтвердження витрат МТСБУ на правничу допомогу.
Оскільки представником відповідача у відповідності до п. 8 ст. 141 ЦПК України не подано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, відтак питання розподілу цих витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив :
В позові акціонерного товариства «Страхова компанія «ББС Іншуранс» до ОСОБА_1 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди в порядку суброгації - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 02 грудня 2024 року.
Учасники справи:
Позивач: акціонерне товариство «Страхова компанія «ББС Іншуранс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська, 3, 04050, код ЄДРПОУ 20344871.
Представник позивача: Мішкур Сергій Михайлович, робоча адреса: м. Київ, вул. Білоруська, 3, 04050, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 .
Представник відповідача: адвокат Ткачук Максим Леонтійович, адреса: м. Луцьк, вул. Генерала Шухевича, 6 Волинська область, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Відповідач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, місцезнаходження: м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131.
Представник відповідача: Гусєв Павло Володимирович, адреса: м. Київ, вул. Малопідвальна, 10, офіс 2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .
Головуючий суддя І. І.Сіліч