Справа № 164/2789/24
п/с 1-кп/164/249/2024
03 грудня 2024 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024030540000314 від 07 жовтня 2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Галузія Маневицького району Волинської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно технічною освітою, одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, -
Статтею 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-ХІІ визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України від 21.01.1994 № 3853-XII визначено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та с джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Згідно ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» від 09.04.1999 № 591-XIV (в ред. від 17.03.2021) спеціальне використання природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення здійснюється за дозволом, що видається в порядку, який визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991№ 1264-ХІІ використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, a у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.
Статтею 69 Лісового кодексу України визначено, що право на проведення рубок надає спеціальний дозвіл лісорубний квиток, який згідно додатку до ЗУ «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №2806-IV віднесений до дозвільного документа. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Відповідно до п. 2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів, ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу.
Разом з тим, ОСОБА_4 , 05.10.2024, близько 07 години 30 хвилин, перебуваючи в лісовому масиві, що розташований поряд з населеним пунктом село Галузія Камінь-Каширського району Волинської області, а саме у кварталі № 15 виділу № 18 Галузійського лісництва філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України», діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, незаконно, тобто без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, який посвідчується відповідним документом (лісорубним квитком, ордером), виданим уповноваженим органом, за допомогою бензопили марки «Stihl», зрізав до ступеня припинення росту, відокремивши їх повністю від кореня, чотири сироростучі дерева породи «Сосна» з діаметрами пнів 34 см, 26 см, 30 см, 24 см. Після цього, покрижовані колоди незаконно зрізаних дерев ОСОБА_4 завантажив на гужову підводу та причеп трактора марки «Т-16МГ» р.н. НОМЕР_1 , за допомогою якого перевозив останні, однак був виявлений працівниками поліції 05.10.2024, близько 09 години 03 хвилин у кварталі № 15 виділу № 18 Галузійського лісництва філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України», що поблизу с. Галузія Камінь-Каширського району Волинської області. Внаслідок цього, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 «Про затверджения такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» спричинив істотну шкоду державним інтересам в особі філії «Маневицьке лісове господарство» ДП «Ліси України» та навколишньому природному середовищу на загальну суму 32 012,16 гри (тридцять дві тисячі дванадцять гривень шістнадцять копійок).
Таким чином своїми умисними, протиправними діями, що виразились у незаконній порубці дерев у лісах, перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 246 КК України.
Під час досудового розслідування 30 жовтня 2024 року між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , яка на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12024030540000314, та підозрюваним (на час ухвалення даного вироку - обвинуваченим) ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, що відповідає вимогам ст. 472 КПК України, за умовами якої ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 246 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а саме обставин, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку; обставин, що обтяжують покарання - не встановлено.
Сторонами також узгоджено міру покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 246 КК України - у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_4 про підозру, узгоджена сторонами міра покарання передбачена санкцією ч. 1 ст. 246 КК України, зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та її умови не суперечать іншим вимогам закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні представник потерпілого філії « Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» ОСОБА_6 пояснив, що претензій будь якого характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 у підприємства не має та підприємство надало згоду на укладення угоди про визнання винуватості у вказаному кримінальному провадженні.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 яка на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з однієї сторони та обвинуваченим (на час укладення угоди підозрюваним) ОСОБА_4 з іншоїі призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Витрати на залучення експертів при проведенні судової трасологічної експертизи за № СЕ-19/103-24/13322-ТР від 21.10.2024, що становлять 5 969 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 25 копійок, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази:
- лісодеревину породи сосна сироростуча загальною кубомасою 2,0 м?, яка зберігається в ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, слід конфіскувати в дохід держави, після набрання вироком законної сили;
- гужову підводу, що належить ОСОБА_4 , яка зберігається у ВП АДРЕСА_2 , слід конфіскувати в дохід держави, як засіб вчинення кримінального правопорушення, після набрання вироком законної сили;
- лісодеревину породи сосна сироростуча загальною кубомасою 2,99 м?, яка зберігається у ВП АДРЕСА_2 , слід повернути власнику ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили;
- транспортний засіб трактор марки «Т-16МГ», н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , та який зберігається у ВП АДРЕСА_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 24.09.2004, слід повернути власнику майна ОСОБА_8 , який не знав і не міг знати про незаконне використання транспортного засобу, після набрання вироком законної сили;
- зрізи комлевих частин із лісопродукції породи сосна кубомасою 4,99 (8 шт), зрізи з пнів дерев породи сосна сироростуча (8 шт), які зберігаються у ВП № 1 ( АДРЕСА_2 , слід знищити, після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 110, 314, 369-371, 373-374, 395, 468, 471-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 жовтня 2024 року, укладену між начальником Маневицького відділу Камінь-Каширської окружної прокуратури Волинської області ОСОБА_3 , яка здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з однієї сторони та обвинуваченим (на момент укладення уходи - підозрюваним) ОСОБА_4 з іншоїв кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024030540000314 від 07 жовтня 2024 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу розміром 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Витрати на залучення експертів при проведенні судової трасологічної експертизи за № СЕ-19/103-24/13322-ТР від 21.10.2024, що становлять 5 969 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 25 копійок - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази:
- лісодеревину породи сосна сироростуча загальною кубомасою 2,0 м?, яка зберігається в ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - конфіскувати в дохід держави, після набрання вироком законної сили;
- гужову підводу, що належить ОСОБА_4 , яка зберігається у ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - конфіскувати в дохід держави, як засіб вчинення кримінального правопорушення, після набрання вироком законної сили;
- лісодеревину породи сосна сироростуча загальною кубомасою 2,99 м?, яка зберігається у ВП АДРЕСА_2 - повернути власнику ОСОБА_7 , після набрання вироком законної сили;
- транспортний засіб трактор марки «Т-16МГ», н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , та який зберігається у ВП АДРЕСА_2 , свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 24.09.2004 - повернути власнику майна ОСОБА_8 , який не знав і не міг знати про незаконне використання транспортного засобу, після набрання вироком законної сили;
- зрізи комлевих частин із лісопродукції породи сосна кубомасою 4,99 (8 шт), зрізи з пнів дерев породи сосна сироростуча (8 шт), які зберігаються у ВП № 1 (сел. Маневичі) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області - знищити, після набрання вироком законної сили.
На вирок може бути подана з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1