Справа № 165/4869/24
Провадження № 2/156/428/24
Рядок статзвіту
про залишення позовної заяви без руху
02 грудня 2024 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визначення місця проживання дитини,
05.11.2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Нововолинського міського суду Волинської області з позовом про визначення місця проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 08.11.2024 року цивільну справу № 165/4869/24 передано на розгляд Іваничівському районному суду Волинської області.
Цивільна справа № 165/4869/24 надійшла на адресу суду 28.11.2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2024 року, позовну заяву передано на розгляд судді Федечко М. О.
Ухвалою суду від 02.12.2024 року позивачу відмовлено у відкритті провадження у даній цивільній справі в частині визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг віку чотирнадцять років.
Ознайомившись з поданою позовною заявою, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 42 ЦПК у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Однак в порушення зазначених вимог, у позовній заяві Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради зазначений, як заінтересована особа, що неприпустимо при розгляді справи позовного провадження.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК передбачає, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві не викладено обставин та не зазначено доказів, які підтверджують незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітньої дитини та наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання їхньої дитини.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).
Згідно п. 72 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів № 800 від 03 жовтня 2018 року, для розв'язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Під час розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання (перебування) дитини служба у справах дітей повинна керуватися найкращими інтересами дитини з урахуванням рівних прав та обов'язків матері та батька щодо дитини.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Частина 2 вищезгаданої статті передбачає, що у клопотанні про витребування доказів зазначаються вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У позовній заяві сторона позивача клопоче про доручення Службі у справах дітей надати висновок по справі.
Однак, у матеріалах справи відсутні відомості про вжиття стороною позивача заходів для отримання висновку органу опіки та піклування щодо доцільності або недоцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання батька, самостійно або докази про вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
У постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) вказано, що «Під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов'язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково врахує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло».
Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПКпозовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Однак, у поданій позовній заяві відсутня інформація, щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Крім цього, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України», право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Тобто, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до частин першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК).
За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши стороні позивача строк для усунення вищевказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради про визначення місця проживання дитини - залишити без руху, надавши стороні позивача строк 5 (п'ять) днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання стороні позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. О. Федечко