вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" грудня 2024 р. Справа№ 927/351/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Михальської Ю.Б.
розглянувши у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича
на рішення Господарського суду Чернігівської області
від 22.05.2024 (повний текст складено 27.05.2024)
у справі № 927/351/24 (суддя А.В. Романенко)
за позовом Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго»
до Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича
про стягнення 167 137, 38 грн,
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2024 року Акціонерне товариств «Облтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Горбика Олексія Миколайовича про стягнення 167137,38 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на підставі типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2021 за період з листопада 2021 року по серпень 2023 року.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 задоволено в повному обсязі позовні вимоги Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича про стягнення 167 137, 38 грн.
Присуджено до стягнення з Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича на користь Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» 167 137, 38 грн. заборгованості та 3 028, 00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач, у порушення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договірні зобов'язання не виконав, за послуги з постачання теплової енергії, своєчасно не розрахувався, правомірність вимог позивача не спростував, суд доходить висновку
Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене при неправильному застосуванні норм матеріального права, не з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, та за недоведеності позивачем обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Так, за доводами скаржника судом не було доведено та з'ясовано, зокрема, наступні обставини, що мають значення для справи:
- надання саме позивачем послуг відповідачу, що є підставою для правомірності звернення до суду з даним позовом;
- відсутність в матеріалах даної справи належних, допустимих доказів, які б достеменно підтверджували розмір боргу відповідача у сумі 167 137,38 грн, позаяк характер спірних правовідносин передбачає, що складові боргу за послуги з теплопостачання залежать від багатьох чинників (які не були доведені позивачем у даній справі відповідними доказами).
Скаржник також просить здійснити розподіл судових витрат, понесених Горбиком О.М. у зв'язку із переглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції та стягнути з Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» на користь відповідача судові витрати у розмірі 24 542,00 грн, з яких 4542,00 грн - судовий збір за подання апеляційної скарги, 20000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, позивач подав відзив, у якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, наголошуючи на тому, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 є обґрунтованим та таким, яке прийняте без порушень норм матеріального із дотриманням норм процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Тищенко А.І., суддів: Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 витребувано з Господарського суду Чернігівської області матеріали справи №927/351/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Чернігівської області.
08.07.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/351/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 залишено без руху. Надано Фізичній особі підприємцю Горбику Олексію Миколайовичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.
01.08.2024 через підсистему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 23.07.2024 заявником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: подано докази сплати судового збору (квитанція №0.0.3796739165.1від 01.08.2024).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24; роз'яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи; учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Частиною 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» відповідно до Закону України «Про теплопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), є теплопостачальною організацією та виконавцем послуг з постачання теплової енергії за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 112А, що підтверджується роздруківкою витягу з переліку житлових будинків, в яких позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.
Відповідно до розпоряджень Чернігівської міської ради від 08.10.2021 № 141-р, від 05.05.2022 № 42-р, від 12.10.2022 № 101-р та від 28.03.2023 № 46-р про початок та завершення опалювальних сезонів 2021-2022 та 2022-2023 років на території міста Чернігова, Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» розпочинало і закінчувало надавати послуги з постачання теплової енергії споживачам у м. Чернігові, в тому числі по вул. Шевченка, 112 А.
Власником нежитлового приміщення, магазину непродовольчих товарів по вул. Шевченка, 112 А, який розміщений частково на першому поверсі та частково в підвалі багатоповерхової житлової будівлі, є Фізична особа-підприємець Горбик Олексій Миколайович (відповідач), що підтверджується договором купівлі-продажу від 05.06.2019, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Борисовою Т.А., зареєстрованим у реєстрі за № 786; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
За технічним паспортом, виготовленим ТОВ «Буд-Напрямок» 16.01.2020, на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами по вул. Шевченка, 112 А, м. Чернігів, нежитлове приміщення магазину, що належить Горбик О.М., загальною площею 472,70 кв. м, складається з частини основної будівлі, частини підвалу, прибудови, спуску в підвал, приямку та ґанку.
За результатами обстеження (експертний звіт № ТО-17052024, складений ФОП Скепським А.С., кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004520) система опалення вказаного нежитлового приміщення - водяна радіаторна, джерело теплопостачання - централізована мережа. На вводі в приміщення встановлений комерційний вузол обліку.
З наявних матеріалів справи, вбачається, що нежитлове приміщення відповідача (магазин) є складовою частиною багатоквартирного житлового будинку, система опалення якого (магазину) є частиною системи опалення всієї будівлі, що об'єднана з ним одним інженерним входом, та має окремий комерційний вузол обліку.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово - комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово - комунальної послуги.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Пунктами 1, 2 Типового індивідуального договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019, передбачено, що він є публічним договором приєднання, укладеним з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та в порядку Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця.
01.10.2021 на виконання вимог абз. 2 частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» опубліковано Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії на офіційному веб-сайті за адресою http://new.teplo.cn.ua, який знаходиться в вільному доступі.
Враховуючи, що нежитлове приміщення (магазин) є невід'ємною частиною багатоквартирного житлового будинку, за адресою: вул. Шевченка, 112 А, м. Чернігів, за відсутності прийнятого співвласниками цього будинку рішення про вибір моделі договірних відносин та укладеного з виконавцем комунальної послуги відповідного договору, з 01.11.2021, між позивачем та відповідачем, як одним із співвласників цього будинку, вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.
Отже, починаючи з 01.11.2021 договірні відносини між Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», виконавцем послуг з постачання теплової енергії, та споживачем - власником (користувачем) нежитлового приміщення (магазину) ФОП Горбиком О.М., врегульовані Типовим індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії (далі - Типовий індивідуальний договір), затвердженим постановою КМУ від 21.08.2019 № 830.
Разом з тим, за доводами позивача, відповідно до умов наявних договірних відносин між позивачем і відповідачем та вимог статей 509, 525, 526, 714 Цивільного кодексу України, статей 173, 193, частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» виконало свої зобов'язання перед Фізичною особою підприємцем Горбиком Олексієм Миколайовичем у період з листопада 2021 року по серпень 2023 року щодо надання послуги з постачання теплової енергії, на підтвердження чого подав акти прийому-передачі, рахунками-фактурами, звітами про спожиту теплову енергію, розрахунком боргу (долучено до матеріалів справи).
В свою чергу Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» 04.10.2022 направляло відповідачу повідомлення за вих. №1508/13 про утворення заборгованості з оплати за послугу з постачання теплової енергії.
Проте, відповідач не виконав свої зобов'язання, не сплатив своєчасно та в повному розмірі по виставленим Акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго» рахункам-фактурам, в зв?язку з чим зі своєї вини створив заборгованість в розмірі 167 137,38 грн, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як встановлено судом першої інстанції, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено підключення будинку по вул. Шевченка, 112 А, м. Чернігів , до системи централізованого опалення.
Нежитлове приміщення магазину непродовольчих товарів по вул. Шевченка, 112 А, загальною площею 472,70 кв.м., який розміщений частково на першому поверсі та частково в підвалі багатоповерхової житлової будівлі, належить на праві власності Фізичній особі-підприємцю Горбику Олексію Миколайовичу.
Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.
Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Будинок у м. Чернігові по вул. Шевченка, 112А, обладнаний комерційним приладом обліку теплової енергії (заводський номер 61457050). У приміщенні відповідача також установлений прилад обліку теплової енергії (заводський номер 65424923).
Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок у цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення всіх приміщень будинку (житлових та нежитлових), що є невід'ємною частиною житлового будинку. За рахунок теплопровідності, випромінювання і конвекції теплової енергії, що подається в житловий будинок через приєднану мережу та розподіляється по всьому будинку по внутрішньобудинковій системі теплопостачання, що складається із стояків, нагрівальних елементів, а також іншого обладнання, розташованих на цих мережах і поширюється не тільки від радіаторів, але й від інших елементів системи опалення (трубопроводи, стояки, підводки тощо).
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Обсяг спожитої послуги, визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика розподілу № 315) (п. 11 Типового індивідуального договору).
За п. 5 Типового індивідуального договору виконавець зобов'язується надати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначених цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої в будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Наведене узгоджується зі змістом частини 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», за якою обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, установлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Розподіл між споживачами обсягу спожитої в будівлі / будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до розділу ІІІ Методики розподілу № 315.
Пунктом 6 розділу ІІІ Методики передбачено, що в будівлі/будинку, в якій/якому частина приміщень оснащена приладами розподільного обліку теплової енергії, а решта приміщень не оснащена такими приладами, наявні приміщення з індивідуальним опаленням та/або окремі приміщення з транзитними мережами опалення, обсяг спожитої теплової енергії розподіляється на опалення опалювального приміщення, оснащеного вузлом розподільчого обліку, визначається на підставі показань відповідного вузла розподільчого обліку з урахуванням частки обсягу спожитої теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, що визначається пропорційно до загальних/опалювальних площ/об'ємів цих приміщень, та враховуючи вимоги розділів VI, VIII цієї Методики.
Пунктами 1, 2 розділу VI Методики встановлено, що для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4oC від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.
Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних МЗК та допоміжних приміщень.
У кожному розрахунковому періоді протягом опалювального періоду перевіряється дотримання вимоги щодо мінімального споживання теплової енергії в опалюваних приміщеннях, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. При перевірці спожитий опалюваним приміщенням обсяг теплової енергії на опалення, визначений за показаннями приладу (приладів) розподільного обліку теплової енергії та віднесений до загальної/опалюваної площі/об'єму цього приміщення, порівнюється з мінімальною часткою середнього питомого споживання теплової енергії. У разі недотримання цієї вимоги опалюваному приміщенню донараховується обсяг теплової енергії за формулами 32, 33 Методики.
Згідно з п. 5 частини 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» для споживачів, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об'єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії, яка визначається згідно з методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері житлово-комунального господарства.
З наведеного вбачається, що в разі відсутності змін у показах комерційного приладу обліку наявне порушення споживачем вимог щодо мінімального споживання теплової енергії в розрахунковому періоді і такому споживачу, відповідно до вимог Методики розподілу № 315, здійснюється донарахування обсягу спожитої теплової енергії.
Як встановлено судом першої інстанції, нежитлове приміщення відповідача обладнане приладом обліку теплової енергії, заводський номер 65424923, за показами якого споживання відповідачем теплової енергії в спірному періоді дорівнювало нулю, про що свідчать звіти про спожиту теплову енергію сформовані за періоди: з 01.11.2021 по 30.11.2021, з 01.12.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 31.01.2022, з 01.02.2022 по 28.02.2022 та квітень 2023 року.
За вказаних обставин та враховуючи, що спірне нежитлове приміщення (магазин), розміщене в опалювальному житловому багатоквартирному будинку, позивач правомірно, в період з листопада 2021 року по серпень 2023 року, нарахував до сплати відповідачу: плату за абонентське обслуговування; вартість послуг з постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (опалення місць загального користування та допоміжних приміщень; забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення), пропорційно до займаної ним площі; крім того, позивач донарахував відповідачу мінімальну частку середнього питомого споживання теплової енергії в опалювальних періодах 2021-2022 та 2022-2023 років.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для нарахування йому вартості послуг з постачання теплової енергії в спірному періоді та стягнення їх вартості, з огляду на те, що його приміщення є самостійним об'єктом, що протягом опалювальних періодів 2021/2022 та 2022/2023 років не споживало теплову енергію, є необґрунтованим з огляду на таке.
Як підтверджено матеріалами справи, нежитлове приміщення, що належить відповідачу, є невід'ємною складовою багатоповерхового житлового будинку (включає частину першого поверху та частину підвалу) по вул. Шевченка, 112А у м. Чернігові, приміщення має спільну з цим будинком систему опалення (водяну радіаторну), об'єднану одним інженерним входом; джерело теплопостачання - централізована мережа.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач стверджував, що після придбання даного нежитлового приміщення, він відмовився від послуг з постачання на свій об'єкт теплової енергії та відключився від комунальної послуги шляхом опломбування входу теплової енергії на вузлі обліку послуги.
Разом з тим, питання відключення від систем централізованого опалення регулюється Правилами користування тепловою енергією (затвердженими постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007), та Порядком відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 169 від 26.07.2019 та діє в спірному періоді).
Відповідно до абзацу 6 п. 40 Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії зобов'язаний погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.
За п. 4 розділу І Порядку № 169 орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 169 рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та / або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення комісії.
За пунктами 1, 2, 7, 13 розділу ІІІ Порядку № 169 власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України Про житлово - комунальні послуги не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) в такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Інформація про перелік багатоквартирних будинків, в яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.
Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та / або гарячого водопостачання) в такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.
Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб'єкта господарювання в разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до п. 9 цього розділу.
Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб'єктом господарювання в разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до п. 9 цього розділу.
Після підписання акту виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.
Таким чином, єдиним належним документом, що фіксує факт відключення (від'єднання) будинку/будівлі/ окремого нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є акт про відключення від мереж ЦО і ГВП, що складається в порядку, наведеному вище.
Разом з тим, відповідного акту відносно спірного приміщення сторони до матеріалів справи не подали.
Оскільки, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відключення від теплопостачання належного йому приміщення, колегія суддів, з огляду на вищенаведені правові норми, зазначає, що відповідач як особа, яка на відповідній правовій підставі займає нежиле приміщення магазину непродовольчих товарів по вул. Шевченка, 112 А, який розміщений частково на першому поверсі та частково в підвалі багатоповерхової житлової будівлі, за умови споживання теплової енергії, має відшкодувати її вартість.
Виходячи з установлених обставин, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що в відповідача наявний обов'язок розрахуватись за спожиті послуги, надані позивачем у спірному періоді.
Отже, відповідно до п. 30 Типового індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії №830 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного КМУ, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця http://new.teplo.cn.ua.
Вартістю послуги, згідно з п. 31 Типового індивідуального договору, є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або офіційному веб-сайті Виконавця http://new.teplo.cn.ua/.
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць (п. 32 Типового індивідуального договору).
Згідно з п. 34 Типового індивідуального договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, установленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування в строки, встановлені цим договором (підпункт 3 п. 41 Типового індивідуального договору).
Тарифи, на підставі яких розрахована вартість спожитих послуг, затверджені рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 01.11.2021 № 648 (п. 2.2. у розмірі 4438,17 грн/Гкал).
За наказами Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» № 435 від 22.12.2021, № 449 від 31.12.2021, № 61 від 10.02.2022, № 80 від 05.04.2022, відповідно до постанови КМУ від 10.11.2021 № 1209, у зв'язку зі зміною ціни природного газу, виконавцем застосовані коефіцієнти перерахунку для зміни розміру нарахувань за теплову енергію (послугу з постачання теплової енергії) (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) у листопаді 2021 року в розмірі 0,48, у грудні 2021 року в розмірі 0,75, у січні 2022 року в розмірі 0,75, у лютому 2022 року в розмірі 0,75.
Про прийняті рішення щодо зміни розмірів нарахувань за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії, в установленому порядку Акціонерне товариство «Облтеплокомуненерго» проінформовано споживачів шляхом розміщення на власному веб-сайті в вільному доступі інформаційних повідомлень з наведенням відповідних обґрунтувань за посиланням htt://new.teplo.cn.uа/ починаючи з 01.10.2021, за кожним розрахунковим періодом.
Розмір плати за абонентське обслуговування споживачів для комунальних послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води, що надаються споживачам Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» затверджені наказами від 28.10.2021 № 335 (з 01.11.2021 у розмірі 27,85 грн (з ПДВ)), від 01.11.2022 № 377 (з 01.11.2022 у розмірі 17,99 грн (з ПДВ).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, на виконання умов Договору, надав послуги з постачання теплової енергії на опалення будинку за адресою м. Чернігів, вул. Шевченка, 112 А (у тому числі нежитлового приміщення, магазину, площею 472,70 кв. м), як невід'ємної частини житлового багатоквартирного будинку, в період з листопада 2021 року по серпень 2023 року.
При цьому, з матеріалів позовної заяви вбачається, що вартість наданих послуг на відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення МЗК, допоміжних приміщень та функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будинку, розрахована позивачем пропорційно до займаної відповідачем площі, а також донарахована мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії приміщенням відповідача, про що ним в односторонньому порядку складені акти прийому-передачі послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 167137,38 грн: від 30.11.2021 на суму 15660,49 грн (за листопад 2021 року), від 31.12.2021 на суму 8227,01 грн (за грудень 2021 року), від 31.01.2022 на суму 15241,99 грн (за січень 2022 року), від 28.02.2022 на суму 12281,59 грн (за лютий 2022 року), від 30.04.2022 на суму 27,85 грн (за квітень 2022 року), від 31.05.2022 на суму 27,85 грн (за травень 2022 року), від 30.06.2022 на суму 27,85 грн (за червень 2022 року), від 31.07.2022 на суму 27,85 грн (за липень 2022 року), від 31.08.2022 на суму 27,85 грн (за серпень 2022 року), від 30.09.2022 на суму 27,85 грн (за вересень 2022 року), від 31.10.2022 на суму 16082,35 грн (за жовтень 2022 року), від 30.11.2022 на суму 17930,07 грн (за листопад 2022 року), від 31.12.2022 на суму 19959,12 грн (за грудень 2022 року), від 31.01.2023 на суму 23296,71 грн (за січень 2023 року), від 28.02.2023 на суму 21607,83 грн (за лютий 2023 року), від 31.03.2023 на суму 13624,39 грн (за березень 2023 року), від 30.04.2023 на суму 2986,77 грн (за квітень 2023 року), від 31.05.2023 на суму 17,99 грн (за травень 2023 року), від 30.06.2023 на суму 17,99 грн (за червень 2023 року), від 31.07.2023 на суму 17,99 грн (за липень 2023 року), від 30.08.2023 на суму 17,99 грн (за серпень 2023 року).
На оплату наданих послуг позивач до сплати відповідачу виставив відповідні рахунки-фактури, що не містять відмітки про їх отримання останнім.
Водночас, як правильно вказано судом першої інстанції, неотримання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, за висновком суду, неотримання рахунку-фактури не звільняє споживача від обов'язку з оплати отриманої послуги.
За умовами п. 34 типового договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Отже, строк оплати за спожиті послуги на момент звернення Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» з даним позовом до суду.
У досудовому порядку позивач звертався до відповідача з повідомленням від 04.10.2022 № 1508/18 про наявність простроченої заборгованості по оплаті вартості послуг з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення, розташованого в житловому будинку за адресою: вул. Шевченка, 112 А, м. Чернігів.
Відповідач за отримані послуги в спірному періоді не розрахувався, доказів оплати наявного боргу до суду не надав, правомірність вимог позивача не спростував.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Частина 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань, колегією суддів встановлено, що наявний розрахунок вартості спожитих послуг у спірному періоді є правильним та здійсненим у відповідності до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315.
Оскільки судом встановлено та матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем свого обов'язку з оплати наданих позивачем комунальних послуг, у порушення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договірні зобов'язання не виконав, за послуги з постачання теплової енергії, своєчасно не розрахувався, правомірність вимог позивача не спростував, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 167137,38 грн.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про задоволення позову є законними і обґрунтованими, судом першої інстанції досліджено всі докази та обставини, що мають значення для справи та правильного вирішення спору по суті позовних вимог.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене та відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на оплату судового збору та правничу допомогу покладаються на скаржника - Фізичну особу підприємця Горбика Олексія Миколайовича.
Враховуючи ви ще викладене та керуючись статтями керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця Горбика Олексія Миколайовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2024 у справі №927/351/24 залишити без змін.
Матеріали справи № 927/351/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді І.А. Іоннікова
Ю.Б. Михальська