Справа № 727/12610/23
Провадження № 2/727/293/24
04 грудня 2024 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Танасійчук Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Дячук І.М.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зняття заборони з нерухомого майна на його відчуження
23 листопада 2023 року позивач звернувся до суду із даним позовом.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 28 травня 1999 року між ним та відповідачем був укладений договір позики грошей.
Відповідно до п.1 вказаного договору ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 30000 грн строком до 28 березня 2000 року без нарахування відсотків.
28 травня 1999 року, в забезпечення своєчасного повернення грошей, між сторонами було укладено договір застави квартири. Відповідно до п. 2 ОСОБА_3 заставляє ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , що належить йому на праві власності. Стверджує, що він повернув кошти ОСОБА_4 , але останній відмовляється подати заяву про скасування заборони на нерухоме майно.
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо врегулювання даного питання в позасудовому порядку , однак бажаного результату це не дало і він змушений звертатися до суду з цією заявою в якій просить зняти заборону на відчуження з нерухомого майна , а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 05.12.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.03.2024року витребувано докази від ВАТ «Western Union», зокрема інформацію про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів надісланих за допомогою міжнародної системи грошових переказів в період з 2003 року по 2006 рік та з 2006 року по 2009 рік.
Ухвалою суду від 25 квітня 2024 року закрито підготовче судове провадження , призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги, вказував на те, що позивач повністю виконав договірні зобов'язання за договором позики. Однак відповідач відмовляється в добровільному порядку вжити заходів задля зняття заборони з заставленої квартири. Частину коштів, в рахунок повернення позики, позивач пересилав відповідачу через «Western Union», однак у позивача квитанції про грошові перекази не збереглися.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що відповідач не визнає виконання ОСОБА_3 договірних зобов'язань за договором позики, вказував що матеріали справи не містять доказів, про те, що ОСОБА_3 позичені кошти повернув, відтак доводи позивача називає голослівними.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що 28 травня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір позики , згідно якого ОСОБА_3 позичив у ОСОБА_4 30000 грн строком до 28 березня 2000 року, без нарахування процентів ( а.с.5)
28 травня 1999 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір застави квартири, згідно якого в забезпечення своєчасного повернення боргу за договором позики від 28.травня 1999 року ОСОБА_3 заставив ОСОБА_4 належну йому квартиру АДРЕСА_1 (а.с.6)
Як вбачається з витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності , у власності ОСОБА_3 перебуває квартира АДРЕСА_1 . На вказаний об'єкт нерухомості накладене обтяження у виді заборони, на підставі договору застави від 28.05.1999 року ( а.с.7)
Згідно положень ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Підстави для припинення застави визначені в статті 28 Закону України 2 жовтня 1992 року № 2654-XII «Про заставу».
Застава припиняється:
з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;
в разі загибелі заставленого майна;
в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;
в разі примусового продажу заставленого майна;
при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави;
в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.
Аналогічні положення закріплені в статті 593 Цивільного кодексу України, згідно якої право застави припиняється у разі:
1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;
2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;
3) реалізації предмета застави;
4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.
У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
Суд, ухвалюючи рішення, дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним виконані договірні зобов'язання за договором позики від 28 травня 1999 року, що відповідно до наведених вище правових норм слугувало б підставою припинення застави.
Надані позивачем скріншоти листувань з відповідачем ( а.с.8-10) не містять інформації, що стосується предмету доказування , відтак суд їх до уваги не приймає.
Ухвалою про витребування доказів, за клопотанням позивача, жодної інформації , що стосується предмету спору, здобути не вдалося.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з його недоведеністю.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зняття заборони з нерухомого майна на його відчуження, відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Танасійчук Н.М.