Справа № 948/848/23
№ провадження 1-кп/646/155/2024
04 грудня 2024 року м. Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі колегії суддів : головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участю секретаря ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному 03.04.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000194 щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 п.п. 1,9, 12 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 п.п. 1, 9, 12 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 185, ч. 3 ст.28 п.п. 1, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України,
сторін кримінального провадження : прокурора ОСОБА_8 , обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 п.п. 1,9, 12 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строк дії якого продовжено по 05.12.2024 включно, без можливості внесення застави.
Враховуючи, що закінчити судовий розгляд у судовому засіданні неможливо, прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів без визначення застави.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 185, ч. 3 ст. 28 п.п. 1,9, 12 ч.2 ст. 115, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 194, ч.3 ст. 28 ч.1 ст. 263 Кримінального кодексу України, та наразі продовжують існувати у тому самому об'ємі встановлені судом ризики, передбачені п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, перебуваючи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується серед інших у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років або довічне позбавлення волі, а тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі само по собі може бути підставою та мотивом для втечі обвинуваченого. Також існує ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих, оскільки ОСОБА_5 з метою ухилення від покарання чи спотворення об'єктивної картини може впливати на свідків умовлянням, підкупом чи погрозами, примушуючи їх змінити свідчення та приховати вчинення кримінального правопорушення, що може позбавити сторону обвинувачення можливості подати суду належні і допустимі докази обґрунтованості обвинувачення під час судового розгляду. З огляду на високий ступінь встановлених ризиків, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить дієвості кримінального провадження та не буде достатнім для їх запобігання.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник вважали клопотання прокурора необґрунтованим та просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на недоведеність ризиків, на які посилався прокурор та можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Інші обвинувачені та їх захисники підтримали позицію ОСОБА_5 .
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про:
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Особливість запобіжних заходів полягає у тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід враховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
Суд враховує, що кримінальне провадження перебуває на стадії дослідження значного обсягу письмових доказів, об'єм яких складає 7 томів, судовий розгляд триває, отже, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання ризик про можливість обвинуваченого ухилитися від суду, є достатньо обґрунтованим.
Аналіз змісту пред'явленого обвинувачення та обставин подій, внаслідок яких настала смерть трьох людей, дає підстави стверджувати про існування реального ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення і можливості його переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, що значно підвищує ступінь його ризику для суспільства та окремих його громадян.
Факт допиту свідків та потерпілих не дає підстав вважати про зникнення заявлених стороною обвинувачення ризиків, адже судовий розгляд не завершений, а тому не виключається можливість їх повторного допиту. Отже, існування вказаних ризиків щодо можливості впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих залишається реальним та зберігатиметься до завершення судового розгляду.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить вагомих обставин, які б стримували останнього від спроби переховування від суду. Обставини, на які посилається сторона захисту, існували і на момент вчинення кримінальних правопорушень та не стали достатнім стримуючим фактором для нього.
Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, максимальна санкція за одне з яких передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, останній може переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, оскільки усвідомлення імовірності встановлення вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою прокурор не має доводити наявність всіх вказаних раніше ним ризиків, в той же час він має довести, що раніше заявлені ризики не зменшилися та не зникли. При цьому, сторона захисту має довести протилежне факт зменшення раніше заявлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого або зникнення встановлених ризиків.
Висловлені стороною захисту доводи не містять ні об'єктивно підтверджених відомостей, ні доказів того, що заявлені стороною обвинувачення ризики, наявність яких була встановлена під час обрання запобіжного заходу та його продовження під час судового розгляду, зменшилися або зникли з плином часу.
На підставі викладеного, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Крім того, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 131-132, 176,178, 183, 193, 194, 196, 201, 331, 350, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 01.02.2025 включно, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії цього судового рішення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3