Справа № 635/8101/24
Провадження № 2-ві/635/10/2024
04 грудня 2024 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Пілюгіна О.М.
секретар судового засідання Головінов С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Омельник Марини Миколаївни по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди завданої бездіяльністю при здійсненні досудового розслідування, третя особа: начальник слідчого відділу Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області Харіна Олена Василівна,
в провадженні судді Харківського районного суду Харківської області Омельник М.М. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди завданої бездіяльністю при здійсненні досудового розслідування, третя особа: начальник слідчого відділу Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області Харіна Олена Василівна.
18 листопада 2024 року позивач звернувся до суду із заявою про відвід судді Омельник М.М. та в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що суддею не може бути будь яка особа, а може бути особа яка має бездоганну репутацію: чесної, принципової, моральної людини яка інтереси держави, виконання норм закону ставить вище ніж свої особисті інтереси. В процесі громадської діяльності, коли суспільство обурила інформація про захмарні пенсії працюючих прокурорів, з відкритих джерел була отримана наступна інформація: суддя Омельник М.М., обіймаючи посаду прокурора, з захисту інтересів держави в суді, отримала пенсію у 90% від отриманої заробітної плати та нарахованих виплат на неї, на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/12257/19. Позивач не ставить під сумнів судове рішення, але ознайомившись з ним виникли питання стосовно застосування в конкретному випадку норми права, яка втратила чинність, з посиланням на ст. 22 та ст. 58 Конституції України у цих судових рішеннях, і чому такі норми права не застосовуються до інших осіб, яким призначено пенсію після 2012 року не на підставі норм права які діяли до цього і особливо стосувались віку виходу на пенсію і стажу роботи. При тому рішення щодо призначення пенсій прокурорам на підставі закону, що втратив чинність приймались виключно судом першої інстанції і не проходили оскарження ні у апеляційному, ні у касаційному порядку, що не можна вважати наявністю сталої судової практики. Але тут інший аспект прийняття судом першої інстанції таких рішень, а саме їх приймав не кожен суддя, а окремі судді. Тому для отримання такого рішення необхідно було щоб позовна заява потрапила на розгляд тому судді, який наважиться прийняти таке рішення. ОСОБА_2 , будучи прокурором, який досконально обізнаний з нормами КАС України, задля того щоб її позов про перегляд пенсійного забезпечення отримав «потрібний» суддя, 11 листопада 2019 року подає позов за яким зареєстровано справу № 520/11989/19 і розподілено на розгляд судді Ю.В. Бадюкова. 13 листопада 2019 року, ОСОБА_2 подає заяву про відкликання позову, і в той же день - 13 листопада 2019 року подає нові позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/12142/19 суддя О.О. Біленський та № 520/172/19 - суддя О.В. Білова, які знов відкликає. 14 листопада 2019 року знов подає дві позовні заяви, за якими зареєстровано справи № 520/12180/19 суддя Н.А. Полях та № 520/12222/19 - суддя О.В. Білова, і знову ці заяви ОСОБА_2 відкликає. Але 15 листопада 2019 року ОСОБА_2 знов подає позовну заяву, за якою зареєстровано справу № 520/12257/19 - суддя Зінченко А.В. і це при тому, що розгляд справи № 520/12180/19 триває і ухвала про повернення позовної заяви постановлена 19 листопада 2019 року. П. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України вказані дії визначає як порушення норм КАС України і обумовлює повернення позовної заяви. Але є ще одна норма КАС України, це п. 11 ч. 5 ст. 160, який визначає зміст позовної заяви і обумовлює обов'язкове вказування в ній: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. То судячи з обставин подання одночасно позовів ОСОБА_2 зрозуміло що в позовних заявах, ОСОБА_2 вказувала недостовірну інформацію щодо подання аналогічного позову. За вказаного, позивач зробив висновок, про те, що суддя Омельник М.М. схильна в своїх інтересах діяти поза нормами закону, та приховувати свої незаконні дії, що можна вважати суб'єктивною думкою позивача, але його виховували в іншій моральності, та він має право не довіряти особі, яка порушує принципи моралі. Слід відмітити і те, що ОСОБА_2 вчиняла свої дії на посаді прокурора, який теж дає присягу бути чесним та при наявності кодексу прокурорської етики, у зв'язку з чим позивачем подано заяву про відвід судді.
Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2024 року визнано заявлений позивачем ОСОБА_1 відвід головуючого судді необґрунтованим; передано заяву про відвід головуючого у справі для її вирішення у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про відвід передана на розгляд судді Харківського районного суду Харківської області Пілюгіної О.М.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд не вбачає підстав для вирішення питання про відвід судді Омельник М.М. у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а тому вирішує зазначене питання без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що судове засідання проводилося без повідомлення та участі учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, перевіривши матеріали цивільної справи № 635/8101/24, вважає заяву ОСОБА_1 про відвід судді Омельник М.М. такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтями 36,37 ЦПК України визначені підстави для відводу судді, у тому числі якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Проаналізувавши доводи ОСОБА_1 на обґрунтування заявлених ним вимог, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відводу судді Омельник М.М., оскільки зазначені заявником обставини мали місце до призначення головуючого по справі на посаду судді, а вимоги про відвід ґрунтуються на його суб'єктивній думці щодо аналізу вказаних обставин, тому суд відмовляє в задоволенні відводу головуючого по справі № 635/8101/24 судді Омельник М.М.
Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40, 247 ЦПК України, суд,
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Харківського районного суду Харківської області Омельник Марини Миколаївни по цивільній справі 635/8101/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди завданої бездіяльністю при здійсненні досудового розслідування, третя особа: начальник слідчого відділу Відділу поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ НП в Харківській області Харіна Олена Василівна - відмовити.
Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Пілюгіна