іменем України
"04" грудня 2024 р. Справа153/1679/24
Провадження3/153/948/24-п
Код суду: 231
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Дзерин М.М. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за скоєння правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №253423 від 24 вересня 2024 року встановлено, що 24 вересня 2024 року о 15 годині 50 хвилин на південно-східній околиці населеного пункту Михайлівка Могилів-Подільського району Вінницької області на напрямку Оксанівка (Укр)-Курешниця (РМ) в районі прикордонного знаку №0164 на відстані 50 м від лінії державного кордону ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» №1777-ХІІ від 04.11.1991.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №253423 від 24вересня 2024 року в якому зазначено обставини правопорушення, письмові пояснення, рапорт, акт ознайомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з її правами передбаченими ст.268 КУпАП, приходжу до наступного висновку:
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно з ч.4 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Виходячи зі змісту положень ст.ст.254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та одних із засобів доказування у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
За приписами КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення, у якому викладається суть правопорушення, при доведеності складу якого в діях певної особи, вона може бути піддана заходам кримінально-правового впливу, різновидом якого є стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити наявність в діях ОСОБА_1 факту спроби перетину ним державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску та наявність прямого умислу на незаконний перетин державного кордону.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №253423 від 24.09.2024 ОСОБА_1 обвинувачується у спробі незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску та був затриманим на відстані 50 метрів від лінії державного кордону.
Разом з тим, у протоколі не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетину державного кордону України, та які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Саме лише наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення ОСОБА_1 при спробі незаконного перетинання державного кордону поза межами пунктів пропуску за 50 метрів від прикордонного знаку №0164, без зазначення в чому саме виразились його дії щодо вчинення такої спроби, є недостатнім та неконкретним формулюванням обвинувачення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №253423 від 24 вересня 2024 року ОСОБА_2 ставиться у вину, що він 24 вересня 2024 року о 15 годині 50 хвилин на південно-східній околиці населеного пункту Михайлівка Могилів-Подільського району Вінницької області на напрямку Оксанівка (Укр)-Курешниця (РМ) в районі прикордонного знаку №0164 на відстані 50 м від лінії державного кордону здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску, чим порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» №1777-ХІІ від 04.11.1991, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 статті 204-1 КУпАП.
На підтвердження зазначених вище обставин до протоколу про адміністративне правопорушення надано протокол про адміністративне затримання від 24 вересня 2024 року та рапорт працівника прикордонної служби. Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, суду не надано.
З урахуванням вищевикладеного, слід зазначити, що лише перебування особи на певній відстані біля держаного кордону саме по собі, без інших доказів, не може свідчити про намір особи незаконно перетнути Державний кордон. В даному випадку ОСОБА_1 був затриманий на відстані 50 метрів від державного кордону, що у зв'язку з відсутністю інших доказів, викликає обґрунтовані сумніви у його намірі незаконно перетнути Державний кордон України. Таким чином, в судовому засіданні не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, не доведена, за таких обставин справу необхідно закрити.
На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП, керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287 КУпАП,-
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підстав п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.
Суддя: М.М. Дзерин