Іменем України
"04" грудня 2024 р. Справа153/1909/24
Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ПдРУ №254205 від 02.11.2024, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 02.11.2024 о 19 годині 30 хвилин, на автошляху Томашпіль - Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, на напрямку Ямпіль (Укр) - Косеуць (РМ), в районі прикордонного знаку №0169 на відстані 4500 метрів від лінії державного кордону України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер, чим порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_1 від 02.11.2024, в якій він вказав, що йому відомо про те, що розгляд справи відбудеться в приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області, справу просив розглянути без його участі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в порядку ст.268 КУпАП є підстави для розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серія ПдРУ №254205 від 02.11.2024; рапорт начальника впс « ІНФОРМАЦІЯ_1 » лейтенанта ОСОБА_2 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення, серії ПдРУ №254208 від 06.11.2024; акт ознайомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з її правами, передбаченими ст.268 КУпАП від 02.11.2024; копію паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 ; копію довідки про звільнення, серії ДНП №17223, вважаю не доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно ст.9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Частина перша ст.204-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається в перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.
Тобто, в даному випадку, в діях ОСОБА_1 міг бути склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП, за умови вчинення ним будь-яких активних дій, які б свідчили про спробу перетинання ним державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 02.11.2024 о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебував на автошляху сполученням Томашпіль - Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області, на напрямку Ямпіль (Укр) - Косеуць (РМ), в районі прикордонного знаку №0169 на відстані 4500 метрів від лінії державного кордону України, однак, вказана обставина не може беззаперечно свідчити про те, що ОСОБА_1 намагався перетнути державний кордон України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер.
Письмові пояснення ОСОБА_1 , які наявні в матеріалах справи, суд не бере до уваги як доказ, оскільки прочитати їх та дати їм оцінку неможливо (почерк нерозбірливий).
В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які б вказували на те, що ОСОБА_1 02.11.2024 перетинав або здійснив спробу перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску вплав через річку Дністер.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 , яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, не доведена та не може бути встановлена судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст.204-1, 221, 247, 251, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Р.В. Швець