Єдиний унікальний № 500/5717/16-к
Провадження № 1-кп/946/186/24
Іменем України
04 грудня 2024 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
потерпіла ОСОБА_6 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160150000930 від 27 березня 2016 року, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ізмаїл Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, приватного підприємця ПП «Гончар», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
Судом встановлені наступні фактичні данні. 26 березня 2016 року близько 11 години 20 хвилини ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі марки «Mitsubishi Space Star», державний номер НОМЕР_1 з боку вулиці Короленко в бік проспекту Суворова в місті Ізмаїл Одеської області. Коли він знаходився на куті вулиці Короленко та проспекту Суворова в районі овочевої бази між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, він вийшовши з вищевказаного автомобіля, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин та сварки з останньою, з метою спричинення легких тілесних ушкоджень, наніс кулаком правої руки один удар в обличчя ОСОБА_6 від якого остання упала на землю, та вдарилась головою об прилеглу стіну поруч розташованого приміщення. Далі, ОСОБА_4 , продовжуючи свої противоправні дії наніс три удари правою ногою в область стегна та по ногах ОСОБА_6 , після чого сів у свій автомобіль та направився в сторону ТЦ «Таврія-В». В наслідок протиправних дій ОСОБА_4 ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепної - мозкової травми у формі струсу головного мозку з наявністю синців в області нижньої щелепи, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тривалістю більше 6 днів, але не менш 21 дня. А також синці правих руки і ноги, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та мають незначні швидкоплинні наслідки тривалістю не більше 6 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе не визнав повністю і пояснив, що в той день - 26 березня 2016 року він знаходився на оптовій базі по вулиці Короленка в місті Ізмаїл. Виїжджаючи з бази він побачив, що з лівої сторони рухалися дві дівчини, він зупинився, але одна із них - потерпіла ОСОБА_6 почала бити його автомобіль по склу. Він від'їхав, спочатку з автомобіля питав навіщо бити скло в автомобілі, потім вийшов із автомобіля, щоб розібратися. Дівчата почали сваритися на нього, кинули в автомобіль каменем. Він схопив за грудки одну з дівчат, а інша витягла щось схоже на сокиру, він погнався за нею, віна збігла. В цей час підійшли якісь люди та сказали, щоб він залишив дівчину в спокої. Після цього він поїхав. Нікого з дівчат він не бив та тілесних ушкоджень не наносив. Потім йому подзвонили з поліції і він приїхав. Автомобіль був пошкоджений, але ніякого підтвердження цього в нього немає.
Не зважаючи на повне не визнання обвинуваченим своєї провини, його винність у скоєнні кримінального проступку повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Показами потерпілої ОСОБА_6 , яка у судовому засіданні пояснила, що 26 березня 2016 року близько 11 години 20 хвилини вона разом із сестрою - ОСОБА_7 знаходилась на куту вулиці Короленка та проспекту Суворова в районі овочевої бази, де між нею та ОСОБА_4 виникла сварка. Останній вийшовши з автомобіля та наніс їй кулаком правої руки один удар в обличчя, від якого вона упала на землю, та втратила свідомість. Далі, ОСОБА_4 наніс їй декілька ударів ногою в область стегна та по ногах, після чого сів у свій автомобіль та направився в сторону ТЦ «Таврія-В». В наслідок дій ОСОБА_4 їй були заподіяні тілесні ушкодження.
Показами свідка ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні пояснила, що 26 березня 2016 року близько 11 години 20 хвилини вона разом з сестрою ОСОБА_6 поверталась з магазину до дому. Коли вони переходили в'їзд до овочевою бази ОСОБА_4 , рухаючись на автомобілі марки «Митцубіши спейс стар» ледь не наїхав на них. З цього приводу між ними виникла сварка. ОСОБА_4 вийшовши з автомобіля, та наніс ОСОБА_6 один удар в обличчя, від якого остання упала. Далі, ОСОБА_4 наносив сестрі декілька ударів ногою в область стегна та по ногах, після чого сів у свій автомобіль та направився в сторону ТЦ «Таврія-В». ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження, від яких вона лікувалась.
Показами свідка ОСОБА_8 , який в судовому засіданні пояснив, що бачив, що 26 березня 2016 року близько 11 години 20 хвилини між ОСОБА_6 сталася сварка з ОСОБА_4 , через те, що ОСОБА_4 ледве не наїхав на ОСОБА_6 та її сестру. ОСОБА_6 оперлася о копот автомобіля і відштовхнулася від нього. Він бачив, що ОСОБА_4 вийшов з автомобіля та наніс ОСОБА_6 один удар в обличчя, від якого остання упала на землю, потім почав бити ОСОБА_6 ногами по тулубу, наніс декілька ударів ногами. Він - свідок ОСОБА_8 разом із своєю матір'ю - ОСОБА_9 , почали вимагати, щоб ОСОБА_4 зупинив свої дії, після чого ОСОБА_4 зупинився, відійшов, а потім сів у свій автомобіль та направився в сторону ТЦ «Таврія-В».
Аналогічними показами свідка ОСОБА_9 , даними в судовому засіданні.
Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 жовтня 2016 року про те, що 26 березня 2016 року по вулиці Короленка в ході раптово виниклого конфлікту між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та її сестрою ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодження (т. 1 а.п. 105).
Рапортом інспектора-чергового Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 28 березня 2016 року про те, що ОСОБА_6 надана медична допомога (т. 1 а.п. 107).
Заявою ОСОБА_6 від 26 березня 2016 року, в якій вона просить прийняти міри до чоловіка, який наніс їй тілесні ушкодження (т. 1 а.п. 108).
Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 194 від 07 листопада 2023 року, згідно до якої у ОСОБА_6 станом на 28 березня 2016 року малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, синець ділянки нижньої щелепи зліва, синець задньої поверхні ділянки правого ліктьового суглобу, синець зовнішньої поверхні правого стегна. Виходячи із опису морфологічних особливостей синців (блідо синюшне забарвлення) можливо судити, що всі вони були спричинені в короткий проміжок часу між собою, або одночасно та могли бути заподіяні за 1-2 доби до моменту огляду, тобто не виключено, що зазначені ушкодження були заподіяні 26 березня 2016 року. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_6 утворились від впливу тупих твердих предметів в тому числі й при ударі об такі. Не виключається утворення тілесних ушкоджень в результаті удару тупим твердим предметом по обличчю з наступним падінням потерпілої на тверду поверхню. Закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку та синець ділянки нижньою щелепи зліва складають єдиний комплекс черепно-мозкової травми та оцінюються у сукупності. Струс головного мозку є найбільш легкою формою черепно-мозкової травми, яка характеризується нетривалими функціональними порушеннями, що нормалізуються на 1, 2, а іноді на 3 тижні, та за своїм звичайним перебігом не потребує для свого лікування строку понад 21 добу, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», тілесні ушкодження в ділянці голови ОСОБА_6 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Синці ділянки правого ліктьового суглобу та правого стегна, як у сукупності, так і окремо за своїм звичайним перебігом спричиняють розлад здоров'я тривалістю не більш як 6 днів та за цією ознакою, відповідно до п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку та синець ділянки нижньої щелепи зліва могли утворитись в результаті прямої ударної дії тупим твердим предметом по обличчю. Надалі потерпіла могла впасти і тілесні ушкодження у вигляді синців ділянки правого ліктьового суглобу та правого стегна могли утворитися внаслідок падіння з вертикального або близького положення на площину (рівну, відносно рівну поверхню, якісь предмети) з наступним ударом о неї та тупі тверді предмети розташовані на ній. Враховуючи локалізацію ушкоджень по різних анатомічних ділянках, утворення всіх тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 в результаті одноразового самовільного падіння або падіння після надання тілу попереднього прискорення із вертикального або близького до такого положення на площину виключається. По механізму утворення - не виключається утворення тілесних ушкоджень в результаті удару кулаком правою рукою по лівій половині обличчя з послідуючим падінням потерпілої на площину (т. 2 а.п. 181-189).
Таким чином, суд аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого і вважає їх способом захисту від висунутого обвинувачення.
Також суд вважає, що всі інші вище зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Відповідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Тому суд не бере до уваги як доказ висновок експерта № 236 від 19 травня 2016 року, оскільки він складений російською мовою (т. 1 а.п. 110-111).
Тому суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65 - 67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, висновок органу пробації.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить відсутність попередніх судимостей у обвинуваченого.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, пом'якшуючих обставин, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без ізоляції від суспільства, та вважає можливим призначити покарання у вигляді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.
Однак, суд враховує, що відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання у виді обмеження волі. ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, за яке передбачене покарання у виді обмеження волі. З часу скоєння проступку минуло 8 років. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу. Тому ОСОБА_4 підлягає звільненню від покарання.
Розглянувши цивільний позов ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого 819грн 64коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50000грн на відшкодування моральної шкоди, суд вважає його обґрунтованим та підлягаючим задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до обвинуваченого до початку судового розгляду.
Відповідач - обвинувачений в судовому засіданні цивільний позов не визнав.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно наданих документів матеріальна шкода завдана позивачу - потерпілій ОСОБА_6 внаслідок витрат пов'язаних з лікуванням складає 819грн 64коп. (т. 1 а.п. 17) Саме ця сума є матеріальною шкодою для позивача - потерпілої ОСОБА_6 та повинна бути відшкодована за рахунок відповідача - обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ст. 23,1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як роз'яснено судам в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у принижені честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Факт заподіяння моральної шкоди цивільному позивачу - потерпілій ОСОБА_6 від неправомірних дій цивільного відповідача - обвинуваченого ОСОБА_4 знайшов повне підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм, керуючись принципами рівності, поміркованості, виваженості, розумності, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Тому суд встановлює розмір моральної шкоди в сумі 20000грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у вище зазначеному обсязі.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Звільнити ОСОБА_4 від покарання на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІН НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІН НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_3 ) 819грн 64коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 20000грн на відшкодування моральної шкоди, а разом 20819 (двадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять)грн. 64коп.
В інший частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеськім апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
СУДДЯ Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1