02 грудня 2024 рокуСправа № 495/9282/24
Номер провадження 3/495/3389/2024
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, які надійшли від Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки російської федерації, місце проживання: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
08.10.2024 до суду надійшли вказані адмінматеріали.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 142860 від 04.10.2024 ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення із таким формулюванням: 04.10.2024 о 20:00 год. у м. Білгород-Дністровський по вулиці Ізмаїльській, 130, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Маzdа 626, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням приладу Драгер Алкотест 6810 із відеофіксацією. За результатами тестування 04.10.2024 о 19:52 год. газоаналізатором Драгер Алкотест 6810, виявлено позитивний показник - 2,50 %. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі водій відмовився. Такими діями водій порушила вимоги п. 2,9 «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 Кодексу.
У судові засідання 15.10.2024, 02.12.2024 ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час, місце судового розгляду належно повідомлена як під час оформлення адмінматеріалів, що засвідчив власним підписом у протоколі, так і шляхом направлення судової повістки; про поважність причин неявки, відкладення розгляду справи не заявила.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, а також з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу, не передбачається обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , яка не прибула на судові виклики.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил (п.1.3 ПДР). За приписами п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 Кодексу).
Суд з'ясовує усі обставини справи на підставі поданих доказів.
Статтею 251 Кодексу визначено поняття і види доказів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, яку судом враховано під час розгляду цієї справи.
Відповідно до статті 266 Кодексу огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вина правопорушника підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 142860 від 04.10.2024, яким зафіксовано подію, її час, місце, учасників; рапортом інспектора поліції від 04.10.2024, яким зафіксовано обставини виявлення водія з ознаками алкогольного сп'яніння; результатом тестування на алкоголь технічним приладом Драгер алкотест 6810, тест № 1266 від 04.10.2024, проведений о 19:42, результат - 2,50%; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 04.10.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння в КНП «Білгород-Дністровська МБЛ» від 04.10.2024; відеозаписом, яким зафіксовано визнавальні пояснення ОСОБА_1 щодо керування ТЗ у стані алкогольного сп'яніння, процедуру проходження тесту щодо стану сп'яніння.
Зазначені вище докази не викликають жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Таким чином у суду немає обгрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу, яке полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При визначенні виду стягнення суд враховує безальтернативну санкцію частиною першою статті 130 Кодексу і призначає стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Згідно з долученою до матеріалів справи довідкою, виданою начальником сектору майором поліції АП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Зарембою Н., посвідчення водія ОСОБА_1 не давалось. За правилами частини другої статті 30 КУпАП відносно ОСОБА_1 суд не застосовує покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки такого спеціального права вона не отримувала.
Згідно із статтею 40-1 Кодексу, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн, які необхідно стягнути в дохід держави.
Керуючись статтями 26, 33, 40-1, 130, 221, 251, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн) на користь держави, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять грн 60 коп.).
Згідно із статтями 307, 308 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.
Суддя Ю.Ф. Волкова