Справа № 495/10506/24
№ провадження 1-кс/495/2476/2024
25 листопада 2024 року м. Білгород - Дністровський
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12024162240001687 від 21.11.2023 про застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Республіка Молдова, особи без громадянства, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України,-
22.11.2024 слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з клопотанням в рамках кримінального провадження №12024162240001687 від 21.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 .
1. - Виклад обставин, зазначених в клопотанні.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, про те що на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", 24 лютого 2022 року Указом Президента України за №64/2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб, та наразі продовженого до 7 лютого 2025 року (тобто на момент вчинення злочину), будучі обізнаним, про місця можливого перетину державного кордону України, в невстановлений в ході слідства час, однак не пізніше 17.11.2024, знаходячись за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , керуючись раптово виниклим умислом, розробив злочинний план, який полягав в переправлені осіб призивного віку через державний кордон України, поза межами пунктів пропуску та поширення серед знайомих вказаної інформації.
З метою реалізації свого плану, ОСОБА_4 повідомив свого знайомого ОСОБА_6 , про можливість організувати його незаконний перетин державного кордону України до Республіки Молдова, в обхід пунктів пропуску, на що останній погодився.
В подальшому ОСОБА_6 повідомив про можливість незаконного перетину державного кордону України своїх знайомих ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , які виявивши бажання незаконно перетнути державний кордон України в обхід пунктів пропуску, самостійно зв'язались з ОСОБА_4 .
Продовжуючи організацію свого злочинного плану, ОСОБА_4 17.11.2024, в невстановлених в ході досудового розслідування час, за адресою: вулиця Кишинівська, 321, с. Молога, Білгород-Дністровський район, Одеська область біля магазину «Зустріч» повідомив ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 деталі свого злочинного плану, а саме те що 20.11.2024 вони повинні прибути до буд. АДРЕСА_2 де повинні будуть до 06:00 годин ранку переховуватись від співробітників ДПСУ та в подальшому перетнуть державного кордну України.
Реалізуючи свій злочинний план, 20.11.2024 ОСОБА_4 попросив свого знайомого ОСОБА_9 (який не був обізнаних про злочинний план ОСОБА_4 ), на своєму автомобілі ВАЗ 2106 д.н.з. НОМЕР_1 , підвезти його з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до буд. АДРЕСА_2 , на що останній погодився.
В подальшому 20.11.2024 приблизно о 23:29 поблизу с. Руськоіванівка Білгород-Дністровського району Одеської області за координатами 46.372787, 29.754385 в момент виходу з автомобіля та направлення до державного кордону з Республікою Молдова, ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 було затримано за спробу незаконного перетину державного кордону.
Встановивши наявність достатніх доказів, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кишинів, Республіки Молдови, особі без громадянства, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На підставі вищевикладеного, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також приймачу до уваги той факт, що жоден з більш м'яких заходів не зможе запобігти вище вказаним ризикам слідчий просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною покидати своє місце проживання у період часу з 22:00 по 06:00 годин, строком на 60 діб до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
2. - Позиції сторін.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення не оспорював, просив застосувати домашній арешт із забороною залишати житло у період часу з 22-00 год. по 06-00 год.
3. - Мотивація суду.
Відповідно до положень ст.176 КПК України передбачені такі види запобіжних заходів: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Згідно зі ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Згідно правової позиції викладеної в рішенні ЄСПЛ «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
3.1 - Наявність обґрунтованої підозри.
В рамках кримінального провадження №12024162240001687 21.11.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Кишинів, Республіки Молдови, особі без громадянства, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що він підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому щодо кількох осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 21.11.2024, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 21.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21.11.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 21.11.2024 та іншими зібраними доказами в сукупності.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч.2 ст.177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення було доведено ознаки можливого складу злочину. Надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.2 ст. 332 КК України.
3.2 - Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України і на які вказує слідчий чи прокурор.
Слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п.2 ч.1 ст.194 КПК України), а саме ризик:
- переховуватись від органів досудового розслідування, суду, оскільки особа підозрюється у скоєнні злочину, за який законом передбачено покарання від 5 до 7 років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися від органу досудового розслідування; підозрюваний не має стійких соціальних зв'язків та постійного місця роботи;
- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 , з метою зміни показів свідків на свою користь може здійснювати будь-який тиск, що у свою чергу ускладнить проведення досудового розслідування у розумні строки та об'єктивного установлення усіх обставин скоєного злочину. Деякі свідки являються його знайомими, у зв'язку з чим на нього також може бути здійснено тиск, а покази свідків сприймаються судом безпосередньо відповідно до вимог ст. 93 КПК України;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Прокурор в засіданні підтримав викладені у клопотанні ризики.
Оцінюючи питання щодо ризиків, зазначених у клопотанні, слідчий суддя з урахуванням позиції ЄСПЛ зазначає,що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови) §58).
Стосовно загрози втечі, практика ЄСПЛ виходить з того, що загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
Відповідно до правової позиції Європейського суду відсутність в особи роботи та сім'ї не є доказом того, що вона може схилиться до вчинення нових злочинів. Так само як і сама по собі відсутність постійного місця роботи не є доказом того, що особа зникне (Пшевечерський проти Росії від 24 травня 2003 року).
На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що хоча під час розгляду клопотання прокурором доведені заявлений ризик переховування, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
3.3 - Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У клопотанні слідчим зазначено, що обрання більш м'якої міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання та особистої поруки не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, може призвести до вчинення підозрюваним інших, більш тяжких кримінальних правопорушень. У провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.
Дослідивши надані до суду матеріали слідчий суддя приходить до висновку, що обґрунтовуючи необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного прокурором доведена доцільність застосування домашнього арешту, проте заборона залишати місце проживання у цілодобово не обґрунтована належним чином. Органом досудового розслідування не доведено необхідність застосування відносно підозрюваного домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово.
З урахуванням викладених обставин, а також досліджених в судовому засіданні матеріалів, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що буде доцільним та достатнім для запобігання ризикам кримінального провадження обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , поданого в рамках кримінального провадження № 12024162240001687 від 21.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України про застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1 із забороною йому залишати місце свого проживання у період часу з 22:00 години до 06:00 години в межах строку досудового розслідування, тобто до 21.01.2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, який проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження або суду за першим викликом;
- повідомляти слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво в рамках кримінального провадження про зміну свого місця проживання, контактних даних.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Білгород-Дністровський РВП ГУНП в Одеській області.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя ОСОБА_1