Справа № 491/857/24
03 грудня 2024 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Надєр Л.М., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності №1 відділу поліції №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення Стоєва Віталія Петровича, 08 вересня 1980 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків - 2947122899, мешканця с. Гандрабури, вул. Центральна, 65, Подільського району Одеської області, не працюючого, протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП,
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 27 вересня 2024 року о 17 годині 07 хвилин Стоєв В.П. в с. Гандрабури, вул. Незалежності, 120, Подільського району Одеської області керував мотоциклом марки «Дельта», державний номерний знак відсутній, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується результатом тесту за допомогою приладу «Alcotest 6820 Drager» №878 від 27 вересня 2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
За вказаним фактом працівником поліції відносно Стоєва В.П. складено протокол про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2024 року серії ААД №469030 за ч.2 ст.130 КУпАП.
Стоєв В.П. з'явився до суду та під час розгляду справи пояснив, що 27 вересня 2024 року дійсно вжив алкогольні напої, а саме, свіже вино, оскільки його пригостив господар будинку, де він працював по найму. Після цього він на своєму мотоциклі поїхав до себе додому та по дорозі його зупинили працівники поліції, оскільки він їхав без мотошолому. Вони виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти тест з використання спеціального приладу на місці зупинки, на що він погодився і тест виявився позитивним. Також він додав, що у вересні цього ж року відносно нього вже складали протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення Стоєва В.П., оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку, що в діях Стоєва В.П. відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №469030 від 27 вересня 2024 року складений відносно Стоєва В.П. за ч.2 ст.130 КУпАП.
До протоколу додано копію постанови Ананьївського районного суду Одеської області від 26 вересня 2024 року, відповідно до якої Стоєва В.П. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Частиною 2 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.39 КУпАП якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Водночас відповідно до п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Судом встановлено, що протокол серії ААД №469030 за ч.2 ст.130 КУпАП відносно Стоєва В.РП. складено 27 вересня 2024 року, а постанова Ананьївського районного суду Одеської області відносно Стоєва В.П. за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, винесена 26 вересня 2024 року, тобто, вище вказаний протокол складений наступного дня після винесення судом вище зазначеної постанови, яка на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2024 року не набула законної сили, що виключає в діях Стоєва В.П. складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Також суд звертає увагу на те, що суд не вправі самостійно змінювати кваліфікацію дій Стоєва В.П. на ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, враховуючи вищезазначені обставини, вважає, що адміністративне правопорушення, вчинене Стоєвим В.П., було безпідставно кваліфіковано за ч.2 ст.130 КУпАП.
Так, згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, суд не може самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином суд перебере на себе функцію обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Приймаючи дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Так, зокрема, винуватість особи поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Алене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 221, п.1 ч.1 ст. 247, 251, 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №469030 від 27 вересня 2024 року за фактом вчинення Стоєвим Віталієм Петровичем, 08 вересня 1980 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків - 2947122899, мешканцем с. Гандрабури, вул. Центральна, 65, Подільського району Одеської області, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 321 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: Надєр Л.М.
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20___ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців "__"_________20___ року.