Рішення від 26.11.2024 по справі 342/810/24

Справа № 342/810/24

Провадження № 2/342/465/2024

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Андріюк І.Г.,

з участю секретаря судового засідання Малик Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадженні у залі суду міста Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, стягнення додаткових витрат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі у розмірі по 3000 грн на кожну дитину щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, з подальшою індексацією відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», від дня пред'явлення позову і до закінчення навчання, але не пізніше досягнення 23-х річного віку; стягнути з відповідача на її користь половину витрат на навчання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за перший та другий курси 2022-2024 навчальних років у розмірі 20382,50 гривень.

В обґрунтування вимог зазначила, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 13.11.2001 року, який рішенням суду від 28.09.2017 року розірвано. За час шлюбу у сторін народилось троє дітей: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Рішенням суду від 19.03.2019 з відповідача ухвалено стягувати аліменти на дітей у розмірі частини його доходу щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Аліменти відповідач сплачував нерегулярно, що спричиняло заборгованість, тому утримання дітей було покладено на позивачку. Після досягнення дітьми повноліття, відповідач перестав надавати їм будь-яку допомогу. У жовтні син ОСОБА_5 пішов служити до лав ЗСУ та з початком війни у 2022 року приймав участь у захисті Вітчизни. Син ОСОБА_6 та донька ОСОБА_7 продовжили навчання: ОСОБА_6 навчається у ВПУ №13 м.Івано-Франківська на денній формі навчання, донька ОСОБА_7 навчається за контрактом у Прикарпатському національному університеті. Витрати на утримання дітей зросли, зокрема, позивачка несе витрати за навчання, придбання підручників, продуктів харчування, одягу, взуття, мобільного зв'язку та послуг Інтернету, проїзд, найм житла, а відповідач жодних дій в утриманні дітей не приймає, хоча є здоровим та матеріально забезпеченим. Позивачці відомо, що відповідач працює у Чеській Республіці, м.Прага, та отримує близько 80 000 гривень, у травні 2021 року придбав квартиру, а тому утримання дітей є цілком можливим для нього. Крім цього, зазначила, що відповідач повинен сплатити на її користь половину понесених витрат за навчання доньки.

13.06.2024 відкрито провадження у даній справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Неодноразово судові засідання відкладено через неявку відповідача та відсутність даних щодо отримання ним судової повістки про розгляд справи у суді.

Ухвалою від 22.10.2024 визнано явку ОСОБА_1 у судове засідання обов'язковою, проте остання у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечила щодо заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, повідомлявся у встановленому законом порядку, до суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також відповідач про розгляд справи повідомлявся через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України, відповідно до вимог ч.11 ст.128 ЦПК України. З опублікуванням оголошень про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

У постанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області 14.04.2006 року, актовий запис №7, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 06.10.2004, актовий запис №20 від 06.10.2004, виданого виконкомом Далешівської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 .

Рішенням Городенківського районного суду від 28.09.2017 року, яке набрало законної сили 06.11.2017 року, шлюб між ОСОБА_2 Та ОСОБА_8 розірвано. Сина ОСОБА_4 , дочку ОСОБА_3 залишено проживати з матір'ю ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого виконкомом Олешанської сільської ради об'єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області 03.07.2018 року, актовий запис №9, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 одружились 03.07.2018 року. Прізвище чоловіка, дружини після одруження - ОСОБА_10 .

Рішенням Городенківського районного суду від 19.03.2019 року, яке набрало законної сили 19.04.2019 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини від його доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Підставою звернення позивачки до суду з позовом стала відсутність від відповідача матеріальної допомоги на утримання дітей, які є повнолітніми та навчаються, понесення позивачкою додаткових витрат на навчання доньки ОСОБА_3 .

На підтвердження навчання ОСОБА_3 позивачка надала копію довідки Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника від 10.05.2024 №06-14/09-13/466, згідно якої її дочка навчається на факультеті фізичного виховання і спорту спеціальності 014 середня освіта 014.11 Фізична культура (освітня програма «Середня освіта (фізична культура)» 2-ого курсу освітнього рівня «Бакалавр» заочної контрактної форми навчання. Передбачуваний термін закінчення навчання 01.07.2026 року.

На підтвердження навчання ОСОБА_4 позивачка надала копію довідки Вищого професійного училища №13 від 17.04.2024 №115, згідно якої її син навчається з 01.09.2023 по 20.06.2025 року у групі НОМЕР_4 , денна форма навчання. Не знаходиться на повному державному забезпеченні.

Згідно копій квитанцій до платіжної інструкції на переказ готівки від 13.09.2022, 21.12.2022 , 02.06.2023, 27.09.2023, 06.12.2023, за перший та другий курс навчання ОСОБА_3 сплачено 42 290 гривень, платник : ОСОБА_1 , ОСОБА_3

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються Главою 16 Сімейного кодексу України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Пунктом 20 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надано наступні роз'яснення: обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №225/1447/16-ц та від 17.04.2019 року у справі №644/3610/16-ц.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Частиною 2 ст.141 СК України передбачено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом статей 191, 200 СК України аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред'явлення позову. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів. Частина заробітку (доходу) матері, батька, яка стягуватиметься як аліменти на повнолітніх дочку, сина, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Необхідною умовою утримання батьками повнолітніх сина, дочки є можливість батьків надавати таку допомогу. Якщо батько, мати не мають відповідних коштів, нерухомого майна, які б забезпечили утримання сина, дочки, виконання цього їх обов'язку буде неможливим.

На підтвердження можливості ОСОБА_2 сплачувати аліменти, позивачка надала копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 07.06.2024, згідно якої останній з 12.05.2021 є власником квартири площею 69,1 кв.м у АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Судом встановлено, що повнолітні діти сторін: ОСОБА_3 та ОСОБА_12 продовжують навчання та відповідно потребують допомоги від батьків, оскільки навчальні заклади знаходяться у м.Івано-Франківську, що потребує витрат на проїзд, проживання, забезпечення навчального процесу.

Визначаючи підстави для стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які не досягли 23 років та продовжують навчання, суд враховує положення статей 182, 199 СК України, а також те, що відповідач є особою працездатного віку, має у власності нерухомість, не подав суду жодних заперечень щодо можливості надавати допомогу дітям, та вважає, що він має можливість сплачувати аліменти, оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_12 доходів не отримують, перебувають на утриманні матері та потребують матеріальної допомоги від батька.

Отже, суд приходить до висновку, що позовну вимогу в частині стягнення аліментів слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивачки на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, аліменти у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

Відповідно до ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_1 , згідно позовних вимог, просить стягнути з відповідача також додаткові витрати, понесені нею за перший та другий курс навчання доньки ОСОБА_3 у розмірі 20 382,50 гривень.

Відповідно до ч.1ст.185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Отже, згідно положень ч.1ст.185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, я ким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності у неї здібностей, талантів, у звязку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків на утримання дитини.

Відповідно дост.6 СК України, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття (ч.1). Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (ч.2).

Як зазначено вище, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 Сімейного Кодексу України та положення цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

У випадку, коли повнолітні дочка, син потребують матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням до досягнення ними двадцяти трьох років, правиласт.185 СК України щодо додаткових витрат на дитину, не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст.199 СК України щодо утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року в справі № 6-1296цс15. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц.

Суд зауважує, що стягнення додаткових витрат на повнолітню дитину законом не передбачено та позовні вимоги у цій частині не ґрунтуються на вимогах Закону.

Враховуючи викладене вище, оскільки здобуття професійної освіти не є особливими обставинами, а положення ст.199 СК України не передбачають можливість стягнення з одного з батьків на користь іншого додаткових витрат на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, як про те просить позивачка, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд задовольнив позов частково, а судовий збір за подання позовної заяви у справі підлягає сплаті у мінімальному розмірі, визначеному законом, судовий збір слід стягнути з відповідача у розмірі 1211,20 гривень в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 182, 191, 199, 200, СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 274-279, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, стягнення додаткових витрат задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , аліменти на повнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 11.06.2024 року до закінчення ними навчання, але не більше ніж до досягнення дітьми двадцяти трьох років.

Право на аліменти, присуджені за цим рішенням, припиняється у разі припинення навчання.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 гривень у дохід держави.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Повний текст судового рішення складено 02.12.2024.

Суддя: Андріюк І.Г.

Попередній документ
123491129
Наступний документ
123491131
Інформація про рішення:
№ рішення: 123491130
№ справи: 342/810/24
Дата рішення: 26.11.2024
Дата публікації: 05.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.01.2025)
Дата надходження: 11.06.2024
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей, які продовжують навчання, стягнення додаткових витрат.
Розклад засідань:
01.07.2024 13:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
29.07.2024 10:30 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
19.08.2024 10:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
24.09.2024 09:30 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
14.10.2024 13:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
22.10.2024 14:45 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
13.11.2024 13:00 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
26.11.2024 13:15 Городенківський районний суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНДРІЮК ІРИНА ГРИГОРІВНА
суддя-доповідач:
АНДРІЮК ІРИНА ГРИГОРІВНА
відповідач:
Олійник Василь Іванович
позивач:
Капцан Галина Іванівна