Справа № 194/174/24
Номер провадження 1-в/194/134/24
04 грудня 2024 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області подання заступника начальника Павлоградського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання за діяння, караність якого законом усунена, засудженого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України -
Заступник начальника Павлоградського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про звільнення від покарання за діяння, караність якого законом усунена, засудженого ОСОБА_4 , засудженого за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
В обґрунтування подання представник органу пробації вказує, що 09.08.2024 набув чинності закон про декриміналізацію дрібних крадіжок, а саме ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України про посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». У зв'язку з чим просить, вирішити питання про звільнення від призначеного судом покарання відносно ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з п. 13 ч. 1 статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58,частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Як вбачається з подання, ОСОБА_4 засуджений за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 30.05.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Втім, з матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_4 проживає в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області.
Зважаючи на те, що вирішення питання, яке порушує уповноважена на звернення з таким клопотанням особа, повинне розглядатись в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, відтак Тернівський міський суд Дніпропетровської області не має повноважень на розгляд поданого клопотання.
Отже, матеріали особової справи не містять доказів проживання засудженого ОСОБА_4 на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція Тернівського міського суду Дніпропетровської області.
Вищий Спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 1 квітня 2017 року «Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» зазначив, що статті викладені у главах 28 та 29 КПК («Судовий розгляд» та «Судові рішення») безпосередньо не передбачають такого процесуального рішення, як повернення клопотання на підставі порушення правил підсудності.
Разом із тим кримінальне процесуальне та кримінально-виконавче законодавство у багатьох випадках встановлює часові обмеження щодо права на звернення з відповідним клопотанням у разі відмови у його задоволенні.
В подальшому, у зазначеному листі ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ вказав, що з огляду на наведені положення та враховуючи, що у випадку недотримання суб'єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної у ст. 539 КПК, суд не здійснює розгляд по суті клопотання, а встановивши, що клопотання (подання) є не підсудним, суд з урахуванням положень ст. 539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що подання органу пробації необхідно повернути для вирішення питання про його направлення за підсудністю до належного суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 539 КПК України за наслідками розгляду клопотання (подання) суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.74 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України,
Подання заступника начальника Павлоградського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання за діяння, караність якого законом усунена, засудженого ОСОБА_4 - повернути для вирішення питання про його направлення за підсудністю до належного суду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1