Справа № 191/4446/24
Провадження № 2/191/1564/24
14 листопада 2024 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого судді - Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря - Омельченко К.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частини житлового будинку в натурі,
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ частини житлового будинку в натурі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона та відповідач по справі є власниками житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з: А-1 жилий будинок глинобитний, обкладений 0,5 цегли, сарай Б-1 саманний, обкладений цеглою; сарай В-1 цегляний; гараж Г-1 металевий; вбиральня Д-1 дерев'яна; вбиральня К-1 дерев'яна; літній душ Л-1 дерев'яний; огорожа №1-5 штахетна; водоколонка №2металева; водоколонка №4 металева; бруківка 33 асфальт.
На підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 21.05.2001 позивачу належить 3/4 частини зазначеного житлового будинку з| відповідною часткою надвірних побудов та споруд.
Позивач звернулась до відповідача з проханням укласти нотаріальний договір про поділ житлового будинку в натурі, але згоди з відповідачем з цього питання вони не дійшли, тому позивач вимушена звернутися до суду з позовною заявою про виділ частини житлового будинку в натурі.
Зазначений будинок має два входи-виходи. Між первісними співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено порядок користування житловим будинком, надвірними будівлями та спорудами і такий порядок перейшов до наступних співвласників, які є сторонами у справі.
Згідно із встановленим порядком користування позивач і відповідач користуються частинами будинку, кожна з яких має окремий вхід, окрему систему життєзабезпечення (відокремлені мережі електро-газозабезпечення та опалення), тобто складають окремі об'єкти нерухомого майна.
Виділ частки (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено її відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
У зв'язку з чим просить виділити їй в натурі 3/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у власність квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 31,6 кв.м., яка складається з: кухня 1-1 - 9,5 кв.м., кімната 1-2 - 14,1 кв.м., кімната 1-3 - 8,6 кв.м., кімната 1-4 - 8,9 кв.м., сіни 1-5 - 12,8 кв.м., сіни І - 2,9 кв.м. з надвірними побудовами та спорудами: гараж Г-1 металевий, сарай В-1 цегляний, вбиральня К-1 дерев'яна, 1/2 частину огорожі №1-5 штахетна, водоколонка №4 металева, припинивши право спільної часткової власності на вищевказаний будинок.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, але до початку судового засідання надала суду заяву, якою просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явилась, але до початку судового засідання надала суду заяву, якою просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги визнає.
Враховуючи, що учасники справи фактично визнали позовні вимоги, суд вважає доцільним за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, що відповідає положенням ч. 3 ст. 200 ЦПК України, та розглянути справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, надавши їм належну оцінку, встановив наступне.
На підставі договору купівлі-продажу частини жилого будинку від 21.05.2001, посвідченого приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ситник О.В., зареєстрованого в реєстрі за №1706, ОСОБА_1 є власником 3/4 частини жилого будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок А-1 глинобит, обкл. 0,5 цегл., частини -квартира АДРЕСА_2 жилою площею 31.6 кв.м, яка складається з: кухня 1-1 пл.9.5 кв.м., кімната 1-2 пл.14.1 кв.м, кімната 3 пл.8.6. кв.м, кімната 4 пл.8.9 кв.м, сіни 1-5 пл.12.8 кв.м. з надвірними побудовами та спорудами: гараж Г-1 мет., сарай В-1 цегл., вбиральня К-1 дер., огорожі «1-5 штах.-1/2 частини водоколонка №4 мет.
Згідно технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 виготовленим КП «Новомосковське МБТІ» станом на 01.12.2012, частини будинку складається з квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 56,8 кв.м, житловою площею 31.6 кв.м, з господарським будівлями та спорудами В-1, Г-1, К-1, №4.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ч. 1,2,3 ст. 358 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Відповідно до ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно з ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо спільне володіння і користування майном є неможливим.
Згідно з ч. 1,2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Як роз'яснено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.
Відповідно до п.6 вищенаведеної Постанови при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
Судом встановлено, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з окремих ізольованих квартир. Спірна 3/4 частина будинку також ізольована, тобто фактично є окремою квартирою, право власності на неї не оспорюється, а тому суд вважає можливим захистити права позивача шляхом виділення частини житлового будинку, яка складається з квартири АДРЕСА_2 , жилою площею 31,6 кв.м.
Враховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, оцінивши належність, допустимість, а також достатність наданих доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 12,13,18,76,81,206,263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 3/4 частини житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у власність квартиру АДРЕСА_2 , жилою площею 31,6 кв.м., яка складається з: кухня 1-1 - 9,5 кв.м., кімната 1-2 - 14,1 кв.м., кімната 1-3 - 8,6 кв.м., кімната 1-4 - 8,9 кв.м., сіни 1-5 - 12,8 кв.м., сіни І - 2,9 кв.м. з надвірними побудовами та спорудами: гараж Г-1 металевий, сарай В-1 цегляний, вбиральня К-1 дерев'яна, 1/2 частину огорожі №1-5 штахетна, водоколонка №4 металева, припинивши право спільної часткової власності на вищевказаний житловий будинок з відповідною частиною господарських будівель і споруд.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньодо Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я. Ю. Костеленко