Справа № 206/3270/24
Провадження № 2/206/1316/24
02.12.2024 м. Дніпро
Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Нестеренко Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Носаль О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неміріч Ігор Ігорович до Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, ОСОБА_2 про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, ОСОБА_2 про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Померлій на праві власності належала земельна ділянка, з кадастровим номером 1210100000:09:188:0002 та житловий глинобитоннийбудинок з господарськопобутовими будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . 21.03.2012 за зверненням ОСОБА_3 до державного нотаріуса восьмої Дніпропетровської Державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С., було посвідчено заповіт на підставі якого, нині померла ОСОБА_3 , заповіла позивачу все належне рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, всі майнові права та обов'язки, які належать заповідачу. За зверненням позивача до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Білецької В.І. з метою оформлення спадщини, 13.12.2022 нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку із не прийняттям спадщини за заповітом протягом шести місяців (ч. 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України) та відсутності доказів факту прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України. Таким чином, позивач мав право прийняти спадщину за заповітом або у порядку спадкування за законом. Зазначив, що фактично позивач продовжував проживати у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вів належний побут та господарство. Маючи намір розпорядитись будинком, звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Білецької В. І., в якої отримав консультацію, що спадок належним чином не прийнятий та не оформлений, хоча позивач вважав, що наявність заповіту несе у собі наслідки того, що спадок автоматично прийнятий. Оскільки позивач не був зареєстрований разом із спадкодавцем, однак проживав та проживає за останньою зареєстрованою адресою ОСОБА_3 , факт проживання разом із спадкодавцем потребує судового встановлення, як юридичного факту. На підставі викладеного, просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІПН - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , до часу відкриття спадщини за законом, що має юридичне значення для прийняття спадщини; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на земельну ділянку, з кадастровим номером 1210100000:09:188:0002 та житловий глинобитний будинок з господарсько-побутовими будівлями (адреса: АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 25.06.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.07.2024 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.07.2024 за клопотання представника позивача витребувано докази по справі.
Ухвалою суду від 22.08.2024 задоволено клопотання представника позивача про проведення підготовчого судового засідання по даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 25.09.2024 по справ залучено у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 . Підготовче судове засідання закрито, справу призначено до судового розгляду.
26.11.2024 представник позивача - адвокат Неміріч І.І. надав заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
26.07.2024 представником відповідача наданий відзив, в якому зазначив, що позивачем не обґрунтовано у позові, чим саме було порушено, не визнано або оспорено його право на володіння спірним майном саме Дніпровською міською радою. Крім того, як вбачається з позовної заяви та додатків до неї, крім ОСОБА_1 спадкоємцями є його сестра - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також має право на спадкування за законом, оскільки ОСОБА_1 було пропущено строк на вступ спадщину за заповітом. З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану. На час дії воєнного стану відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Проте, з 18.06.2023 зазначену норму було скасовано (постанова КМУ від 09.05.2023 № 469). Тобто, діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців. В матеріалах справи відсутні докази відмови ОСОБА_2 від спадщини після померлої бабусі ОСОБА_3 на земельну ділянку та житловий глинобитонний будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини. Вважає, що Дніпровська міська рада є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки наявні інші спадкоємці. Також, позивач у позові заявляє, що фактично проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , вів належний побут та господарство та просить встановити цей факт, проте позивачем жодних належних доказів спільного проживання не надано. Навпаки, згідно реєстрації місця проживання позивача, останній постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
26.11.2024 треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини та перевіривши їх доказами, ухвалюючи рішення, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідно до копії заповіту від 21.03.2012. посвідченого державним нотаріусом Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори Хорошманенко Н.С., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з похилим віком у присутності свідків, заповіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , все належне їй рухоме та нерухоме майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не склалось, всі майнові права та обов'язки, які належали їй на день посвідчення цього заповіту, а також всі майнові права та обов'язки, які належали їй на час смерті (а.с. 14).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 16.11.2016 Самарським районним у місті Дніпропетровську відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 21).
Згідно з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6835430 від 25.07.2013, ОСОБА_3 на праві приватної власності належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-7).
Згідно з копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 6839061 від 25.07.2013, ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:09:188:0002 (а.с. 10).
Постановою від 13.12.2022 приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 після смерті його бабусі ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини у встановлений законом термін, згідно ст.ст. 1269, 1270 ЦК України та в нього відсутній будь-який факт прийняття спадщини відповідно до ст. 1268 ЦК України (а.с. 17-18).
Із матеріалів спадкової справи № 87/2022, відкритої до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вбачається, що інших спадкоємців крім ОСОБА_1 не встановлено.
Також, під час розгляду справи у судовому засіданні були допитані свідок ОСОБА_4 та третя особа у справі, ОСОБА_2 , які підтвердили, що дійсно ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 та на час відкриття спадщини мешкав з останньою за адресою: АДРЕСА_1 . Також третя особа у справі, яка є рідною сестрою позивача, ОСОБА_2 , надала суду у якості письмового доказу нотаріально засвідчену заяву про відмову від спадщини.
Статтями 1216 та 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст.ст. 1217, 1258, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, та заповіла все своє майно позивачу.
За положеннями ст.ст.1268,1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Тобто способами прийняття спадщини є спільне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання заяви про прийняття спадщини до нотаріуса спадкоємцем, який на час відкриття спадщини разом за спадкодавцем не проживав. При цьому спадкоємцю, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, не потрібно вчиняти жодних юридичних дій для її прийняття сам факт його постійного проживання і віднесення до числа спадкоємців є достатнім для виникнення юридичних наслідків у формі прийняття спадщини.
Цей факт, що за загальним правилом перевіряється нотаріусом, є підтвердженням прийняття спадщини і, будучи доведеним спадкоємцем належними документами, є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину.
Оскільки позивач проживав разом з ОСОБА_3 на момент смерті, він фактично прийняв спадщину.
Крім того, факт постійного проживання позивачки із бабцею у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_4 та третя особа у справі, ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою позивача.
Таким чином, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками, оскільки вони принесли присягу та попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, а дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
За приписами ч. 6 ст. 294 ЦПК України та відповідно до роз'яснень Верховного Суду України в абзаці третьому частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування", якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Отже, аналіз положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України та статті 315 ЦПК України свідчить про те, що юридичні факти встановлюються у судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки. Однак, якщо встановлення юридичного факту пов'язано із подальшим пред'явленням вимог про визнанням права власності на спадщину, виникає спір про право.
Верховний Суд у постанові від 3 листопада 2021 року у справі № 691/1237/20 зазначив, що коли заяву в порядку окремого провадження подано виключно через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину) всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, позбавляє позивача можливості оформити свої спадкові права.
Крім того, відповідно до п. 23 Постанови Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Слід зазначити, що матеріали спадкової справи № 87/2022, заведеної після смерті ОСОБА_3 , не містить інформації про наявність спадкового договору, виданих іншим спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, відомостей про відмову від спадщини або подання заяв про прийняття спадщини після смерті матері іншими спадкоємцями.
Таким чином, з огляду на наведені норми законодавства, період проживання, обставини справи, подані документи та показання свідків, суд вважає, що проживання позивача разом з бабцею на момент смерті останньої за адресою: АДРЕСА_1 , носило характер постійного, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вирішення позовної вимоги в частині визнання право власності за позивачем у порядку спадкування за законом на земельну ділянку та житловий глинобитний будинок з господарсько-побутовими будівлями, суд зазначає наступне.
Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частинами 1 та 2 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Як вже було судом встановлено, що у відповідності до ст. 1268 ЦК України, позивач є спадкоємцем за заповітом.
З огляду на наведене, враховуючи той факт, що позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину саме за заповітом в позасудовому порядку, позивачем доведено наявність спадкового майна у спадкодавця - є достатні правові підстави для визнання за позивачем права власності на житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 за заповітом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 331, 1268,1269, 1270, 1298 ЦК України ст. ст. 10, 13, 77-78, 141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Неміріч Ігор Ігорович до Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, ОСОБА_2 про встановлення постійного проживання разом із спадкодавцем та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , до часу відкриття спадщини за заповітом, що має юридичне значення для прийняття спадщини.
Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку, з кадастровим номером 1210100000:09:188:0002 та житловий глинобитний будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Дніпровська міська рада, ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 75.
Треті особи:
приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Білецька Вероніка Іванівна, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро. вул. Старокозацька, буд. 25, прим. 12, каб. 7, 8.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.В. Нестеренко