Справа № 189/1884/24
2/189/645/24
Іменем України
04.12.2024 року смт. Покровське
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Лукінової К.С.
при секретарі Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
встановив:
Представник позивача АТ «ПУМБ» - Тугарінов О.Ю., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів. В обґрунтування поданого позову посилається на те, що 19 серпня 2022 року на підставі Заяви про приєднання до Договору про видачу обслуговування особистої платіжної картки, надання санкціонованого овердрафту та послуг дистанційного банківського обслуговування №308981563 позивачем було відкрито відповідачеві поточний рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 у валюті долар США. До поточного рахунку на ім'я відповідача випущено платіжну картку міжнародної платіжної системи Visa Rewards Pay Wave Instant Issue № НОМЕР_2 . 24 вересня 2022 року на рахунок відповідача були помилково зараховані грошові кошти в розмірі 287,31 доларів США, замість правильної суми коштів 2,87 доларів США, за однією операцією переказу із-за кордону на загальну суму 11 868,66 малагасійських аріарі (MGA), конвертацією цих коштів в долари США. Внаслідок помилки у роботі процесингового центру ПАТ «ПУМБ» щодо фінансових транзакцій, що зараховувалися на рахунки отримувачів, відкритих в АТ «ПУМБ», під час здійснення міжнародних переказів малагасійських аріарі, які оброблялися за допомогою програмного забезпечення ІТМ, в зв'язку з чим виник несанкціонований овердрафту на картках банку через те, що програмні компоненти, які визначають «параметр експоненти», який визначає кількість цифр в кінці суми мають бути відокремленими комою, не було реалізовані. В наслідок чого, до моменту виявлення та усунення проблеми, на рахунки отримувачів, відкритих в АТ «ПУМБ», були зараховані суми в стократному розмірі від фактичних сум, які мали би бути зарахованими. Вказав, що листом від 28 жовтня 2022 року, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги про сплату заборгованості за технічним (несанкціонованим) овердрафтом у розмірі 284,44 доларів США, однак такі були залишені відповідачем без відповідного реагування, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом. У зв'язку з чим, АТ «ПУМБ» просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 282 (двісті вісімдесят два) долари США 13 (тринадцять) центів США; судові витрати по справі в розмірі 3028,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» - Тугарінов О.Ю., надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Судом встановлено, що 19 серпня 2022 року ОСОБА_1 підписав Заяву на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у зв'язку з чим йому було відкрито у АТ «ПУМБ» поточний рахунок у форматі IBAN № НОМЕР_1 у валюті долар США і видано платіжну картку № НОМЕР_2 міжнародної платіжної системи Visa Rewards PayWave Instant Issue.
24 вересня 2022 року на картковий рахунок ОСОБА_1 був здійснений грошовий переказ за унікальним номером транзакції в розмірі 287,31 доларів США, замість правильної суми коштів 2,87 доларів США, за однією операцією переказу з-за кордону на загальну суму 11 868,66 малагасійських аріарі, з конвертацією цих коштів в гривню.
Отже, на рахунок відповідача, відкритий в АТ «ПУМБ», було зараховано 287.31 доларів США, що є безпідставно набутими грошовими коштами ОСОБА_1 , з яких 282,13 доларів США не повернуті відповідачем.
28 жовтня 2022 року АТ «ПУМБ» на адресу відповідача направив вимогу про сплату заборгованості за несанкціонованим овердрафтом у сумі 282,13 доларів США, однак відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті.
Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. При цьому, обов'язок повернути безпідставно отримане майно є різновидом цивільно-правової санкції, а не мірою відповідальності.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Отже, наявні всі обов'язкові умови для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення: - набуття або збереження майна; - набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); - відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.
Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частинами першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тлумачення положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов'язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 лютого 2021 року у справі № 912/2601/19.
Згідно ч. 2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Положеннями п.2.35 Постанови Національного банку України №22 від 21 січня 2004 року «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» встановлено, що кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначеній строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.08.2018 року по справі №334/2517/16-ц, згідно ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно дост.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом досліджені всі докази надані позивачем. Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування доводів позивача щодо помилкового зарахування коштів на рахунок відповідача та використання ним несанкціонованого овердрафту, що призвело до виникнення заборгованості, а також щодо її розміру- не надав. Обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Крім того, згідно ч. 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, позивач має право на відшкодування відповідачем понесених витрат щодо судового збору, сплаченого за подання позову в розмірі 3028,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 282 (двісті вісімдесят два) долари США 13 (тринадцять) центів США.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (місцезнаходження вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829), судовий збір в розмірі 3028,00 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: К.С. Лукінова
04.12.2024