Справа № 740/5147/24 Головуючий у 1 інстанції Шевченко І. М.
Провадження № 33/4823/985/24
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
03 грудня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
захисника - Царенка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
Місцевим судом установлено, що 23.08.2024 о 23:05 год по вул. Михайла Коцюбинського, 33 у м. Ніжині, водій ОСОБА_1 керував автомобілем “Merzedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння; огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу “Алкотест Драгер» 6820, результат - 4.11 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі стосовно нього закрити у зв'язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що суд не дотримався вимог ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП та не з'ясував всі обставини справи. Вказує, що автомобілем він не керував, а знаходився в ньому біля свого будинку по вул. Коцюбинського, будь-які докази щодо факту керування по справі відсутні. Зазначає, що сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини. Вважає відеозапис по справі неналежним доказом, адже він є непослідовним та на ньому не зафіксовано більшу частину події, зокрема, факт проходження ним огляду на стан сп'яніння. На думку апелянта, в прилад “Драгер» був установлений вже використаний мундштук.
У засіданні апеляційного суду захисник підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п. 6 розділу І вказаної Інструкції… огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції…. установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 116755 від 23.08.2024 ОСОБА_1 власноруч його підписав. (а.с. 2).
Відповідно до роздруківки результату тесту, виконаного технічним приладом “ALCOTEST 6810», у ОСОБА_1 було встановлено алкогольне сп'яніння з показником 4,11 %о. (а.с. 3).
Згідно із Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, та за допомогою приладу “ALCOTEST 6810», результат огляду становить 4,11 проміле, з результатом згоден та власноруч його підписав (а.с. 5).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 27.11.2023 року за результатами огляду, проведеного поліцейськими, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 6).
Згідно розписки ОСОБА_1 , останній зобов'язався транспортним засобом не керувати.(а.с. 4).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Із цього відеозапису видно, як за кермом на передньому водійському сидінні автомобіля перебував ОСОБА_1 . Поліцейський повідомляє про ведення відеофіксації, а також про те, що згідно надісланого повідомлення від небайдужих людей автомобіль стоїть на місці години півтори - дві. При спілкуванні поліцейський повідомляє про підозру про перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Поліцейський пропонує пройти огляд за допомогою приладу “Драгер», а у разі незгоди з результатом огляду проїхати в медичний заклад на освідування. Видно як на табло приладу “Драгер» показник становить 4,11 проміле. На неодноразове запитання поліцейського чи згоден він з результатом огляду, ОСОБА_1 намагався уникнути відповіді. Поліцейський ознайомлює із змістом протоколу, ОСОБА_1 його підписує на камеру. ОСОБА_1 було відсторонено від керування.
Апеляційним судом було досліджено відеозапис, доданий до протоколу, який складається з окремих файлів, не є безперервним і послідовним, у зв'язку з чим з наявних відеофайлів неможливо установити усі обставини справи, що суперечить п. 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 за № 1026.
Згідно п. 3.5 Розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 №100, після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Отже, якщо із відеозапису нагрудної камери (відеореєстратора) працівників поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення вбачається, що він є не безперервним, тобто переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом.
ОСОБА_1 на місці події, а також у засіданні суду першої інстанції наголошував, що він автомобілем не керував, оскільки адреса місця події та місця його проживання різні, адже вулиця Богуна та Коцюбинського пересікаються і його будинок знаходиться по вул. Богуна, а паркан його двору, де зазвичай залишає автомобіль, знаходиться по вулиці Коцюбинського, адже перед його двором по вул. Богуна не має місця, щоб залишити автомобіль.
Як вбачається з відеозапису, поліцейський повідомляє, що згідно надісланого повідомлення від небайдужих людей автомобіль стоїть на місці години півтори чи дві, що підтверджує пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем.
Водночас, відеозапис не містить фіксування проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, а саме моменту продуття приладу “Драгер».
Проте, судом першої інстанції дані обставини було залишено без належної уваги, що вказує про неповноту судового розгляду.
Апеляційний суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до широкого розуміння доктрини “плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що навіть має не безпосередній, а лише опосередкований зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня.
У вузькому сенсі доктрина плодів отруєного дерева зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, місцевий суд не дотримався у повній мірі вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, не з'ясував повно та всебічно всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив всі докази та не оцінив їх в сукупності, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними, допустимими та достовірними доказами, а висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, передчасним та ґрунтується лише не припущеннях, а тому постанову суду слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Задовольнити апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 16 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай