Провадження № 1-кп/742/443/24
Єдиний унікальний № 742/5680/24
Іменем України
03 грудня 2024 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Ладан Прилуцького району Чернігівської області, українка, громадянка України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий органом №7426 від 27.02.2020р., РНОКПП № НОМЕР_2 , з середньою базовою освітою, офіційно не працююча, зареєстрована та фактично проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, мас на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
11 серпня 2024 року близько 09:00 год. у приміщенні житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та її співмешканцем ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким вони спільно проживали однією сім'єю але не перебували у шлюбі між собою, виникла сварка яка продовжилась у коридорі будинку під час якої ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, пов'язаних заподіянням тяжкої шкоди здоров'ю потерпілому, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 заздалегідь підготувавши кухонний ніж, умисно нанесла останньому один удар вістрям ножа в область грудної клітини зліва, чим відповідно до висновку експерта Прилуцького міжрайонного відділення судово-медичної експертизи КЗ «Чернігівське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 223 від 21.08.2024 спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва, лівобічний пневмоторакс, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
Будучи допитаним, обвинувачена свою вину у висунутому обвинуваченні визнала повністю, фактичних обставин кримінального провадження не оспорює, детально розповівши про обставини вчинення даного кримінального правопорушення, щиро кається в скоєному, просить суд суворо не карати, та запевняє про недопущення більше такого, проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження не заперечує.
Після допиту в судовому засіданні обвинуваченої остання просила справу розглянути без дослідження письмових доказів по справі, правильно розуміючи зміст даних обставин справи і наявних доказів, згідно пред'явленого їй обвинувачення за ч.1 ст.121 КК України. Інші учасники судового розгляду не заперечували проти цього, а тому суд, відповідно до ст.349 КПК України, обмежив фактичні обставини справи допитом підсудної, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорювались. Учасникам процесу роз'яснено, що в такому разі, вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Оцінюючи наведене в сукупності, суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачені ст. 67 КК України, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій
ОСОБА_4 , суд враховує особу обвинуваченої: на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра, центру пробації не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, має статус одинокої матері, раніше не судима.
Враховуючи обставини справи і особу обвинуваченої, суд приходить до переконання про призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, однак суд вважає можливим звільнити обвинувачену від відбування покарання з випробуванням, з встановленням відносно неї іспитового строку та покладенням обов'язків на підставі ст.ст. 75-76 КК України.
Відповідно до приписів ч. 1,3 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.
Враховуючи вищевикладене та те, що обвинувачену звільнено від відбування покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне в інтересах потерпілого застосувати відносно ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши на неї обов'язок проходження програми для кривдників строком на 2 місяці.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченої , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні виграти у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 370, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в два роки, якщо засуджена протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередній у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням обмежувального заходу у вигляді заборони листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб.
Згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати відносно ОСОБА_4 обмежувальний захід, поклавши обов'язок проходження програми для кривдників строком на 2 (два) місяці, направивши ОСОБА_4 до Ладанської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, передбачених ст. 91-1 КК України, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.
Речові докази:
-ніж з дерев'яним руків'ям зі слідами РБК, вилучений в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 - знищити,
-жіночу футболку світлого кольору зі слідами РБК, жіночі штани, вилучені в ході огляду за адресою: АДРЕСА_1 - звільнити з під арешту та повернути ОСОБА_4 ,
-футболку червоного кольору зі слідами РБК, вилучену в ході огляду приймального відділення КНП «Прилуцька центральна міська лікарня» - звільнити з під арешту та повернути ОСОБА_6 ,
-чотири відео файли з нагрудного відео реєстратора - залишити у матеріалах кримінального провадження,
-файл формату mp3 збережений на оптичному диску - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Копію вироку негайно вручити засудженій, прокурору.
Суддя ОСОБА_7