Справа №750/8173/22
Провадження №1-в/751/426/24
02 грудня 2024 р. місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
у складі: головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Деснянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення у відповідність з діючим законодавством вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 грудня 2022 року щодо ОСОБА_3 , -
20 листопада 2024 року до Новозаводського районного суду міста Чернігова надійшло подання провідного інспектора Деснянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 грудня 2022 року щодо ОСОБА_3 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IХ.
Представник Деснянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області подав до суду заяву про розгляд подання без його участі, подання підтримує та просить його задовольнити.
Прокурор Чернігівської окружної прокуратури заперечувала проти задоволення зазначеного подання органу з питань пробації, так як сума викраденого майна перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому вказане діяння залишається кримінально караним.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомлені. Про час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Проаналізувавши подання та матеріали особової справи засудженого
ОСОБА_3 , суд вважає, що подання задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 грудня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Зазначений вирок набрав законної сили 31 січня 2023 року та з 09 лютого
2023 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Деснянському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема до ст. 51 КУпАП, якими змінено в бік збільшення (до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) поріг відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Вказаний Закон
№ 3886-IX набрав чинності 09 серпня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
У постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року в справі № 278/1566/21 міститься висновок про застосування норми права, відповідно до якого Закон № 3886?IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886?IX, мають зворотну дію в часі. У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України. Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в частині кваліфікації кримінальних правопорушень, у тому числі передбачених ст. 185 КК, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 01 січня звітного податкового року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнано винуватим і засуджено за вчинення 11 липня 2022 року крадіжки майна ОСОБА_4 на загальну суму 14 245 гривень 90 копійок. Згідно з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, викрадення чужих коштів ОСОБА_3 здійснював в кілька етапів шляхом зняття коштів з банківської карти в банкоматах та розрахунку за товари і його дії були об'єднані єдиним умислом, а тому посилання в поданні на декриміналізацію епізодів крадіжки на суму 120 гривень 90 копійок та 125 гривень 00 копійок, коли ОСОБА_3 розраховувався банківською картою за товари, є безпідставним.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 481 гривень, а 50 відсотків від його розміру дорівнювали 1 240 гривень 50 копійок. Відповідно неоподатковуваний мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги станом на 01 січня 2022 року складав 1 240 гривень 50 копійок.
Отже, відповідно до Закону № 3886-IX та положень Податкового кодексу України вартість майна, яке викрав ОСОБА_3 , станом на день вчинення крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - більше 2 481 гривні, з якої настає кримінальна відповідальність.
Таким чином, діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення якого ОСОБА_3 засуджено вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 грудня 2022 року, наразі також є кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за таємне викрадення якого останній засуджений, перевищує граничну вартості майна, з якої настає кримінальна відповідальність, а саме два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тобто ОСОБА_3 на законних підставах відбуває покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, і підстав для його звільнення від призначеного судом покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України не вбачається.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що подання провідного інспектора Деснянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 ст. 74 КК України, статтями 537, 539 КПК України, суд -
У задоволенні подання провідного інспектора Деснянського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про приведення у відповідність з діючим законодавством вироку Деснянського районного суду міста Чернігова від 29 грудня 2022 року щодо ОСОБА_3 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1