Дата документу 04.11.2024
Справа № 334/6710/24
Провадження № 2-а/334/76/24
04 листопада 2024 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участі секретаря судового засідання Зайцевої С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
20.08.2024 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позов обґрунтовує тим, що постанова № 367 про адміністративне правопорушення була прийнята 05.07.2024 року без участі позивача. Постанова може бути оскаржена до суду протягом 10 днів. Строк для оскарження постанови сплинув 15.07.2024 року. Штраф підлягає сплаті на протязі 15 днів. Про наявність постанови позивачу стало відомо, коли його банківські рахунки були арештовані та заблоковані. Звернувшись до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 16.08.2024 року, позивач ознайомився з зазначеною постановою - 16.08.2024 року.
В протоколі зазначено, що такими діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 , порушив вимоги ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, громадяни зобов'язані за викликом з'являтися до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період. Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в Україні діє особливий період. На думку ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянином ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, останній вчинив порушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу про адміністративне правопорушення, яке є триваючим порушенням. У зв'язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_5 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено на нього стягнення у вигляді штрафу розмірі 17 000, 00 грн.
Оскільки штраф не було сплачено у встановлений законом термін та до суду не було подано позов про його скасування на протязі 15 днів, постановою від 16.08.2024 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вербицькою Людмилою Григорівною, на користь ІНФОРМАЦІЯ_4 стягується штраф у розмірі 34000,00 грн.
Позивач заперечує факт вчинення ним вказаного правопорушення, оскільки 29.05.2024 року позивач зламав руку та в 9 міській лікарні, отримував первину медичну допомогу, про що свідчать документи додані до цього позову, а саме довідка з лікарні та рентген.
Позивачу 04.06.2024 року на блок посту у м. Запоріжжя вручили направлення на ВЛК, оскільки за даними ІНФОРМАЦІЯ_4 під час перевірки виявилося, що позивач перебував у розшуку. Позивач наполягав на тому, що він не може бути у розшуку як ухилянт, оскільки він своєчасно, а саме 12.06.2024 року оновив свої дані через Резерв +, про що свідчить скриншоти з телефона. Зазначене не є порушенням, оскільки військовозобов'язаний мав право обновити свої дані через Резерв +, електронний кабінет, через Центр надання адміністративних послуг, та особисто. Інформація надана позивачем, шо він не може бути в розшуку, з підстав своєчасного обновлення даних, а інформація ТЦК не відповідає дійсності. Факту того, що 05.06.2024 року позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув з наведених причин не заперечує підстав поганого почуття. Позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 06.06.2024 року та підтвердив оновлення свої даних.
У порушення вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП позивача взагалі не було повідомлено про час та місце розгляду справ відносно нього.
Позивач просить визнати поважним та поновити строк для подання позовної заяви. Скасувати постанову №367 від 05.07.2024 року та закрити провадження у справі. Стягнути з відповідача на його користь, за рахунок бюджетних асигнувань, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4847,48 грн.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 23.08.2024 прийнята заява до розгляду та відкрите провадження у справі.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Представником позивача подана заява про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України через неявку у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ч.1ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення №367 від 05.07.2024 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Згідно постанови ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, громадяни зобов'язані з'явитися за викликом до ТЦК та СП для визначення їх призначення на особливий період.
Вважаючи протиправною зазначену постанову, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що 29.05.2024 року позивач зламав руку та в 9 міській лікарні, отримував первину медичну допомогу, про що свідчать документи додані до цього позову, а саме довідка з лікарні та рентген.
Позивачу 04.06.2024 року на блок посту у м. Запоріжжя вручили направлення на ВЛК, оскільки за даними ІНФОРМАЦІЯ_4 під час перевірки виявилося, що позивач перебував у розшуку. Позивач наполягав на тому, що він не може бути у розшуку як ухилянт, оскільки він своєчасно, а саме 12.06.2024 року оновив свої дані через Резерв +, про що свідчить скриншоти з телефона. Зазначене не є порушенням, оскільки військовозобов'язаний мав право обновити свої дані через Резерв +, електронний кабінет, через Центр надання адміністративних послуг, та особисто. Інформація надана позивачем, шо він не може бути в розшуку, з підстав своєчасного обновлення даних, а інформація ТЦК не відповідає дійсності. Факту того, що 05.06.2024 року позивач до ІНФОРМАЦІЯ_4 не прибув з наведених причин не заперечує підстав поганого почуття. Позивач особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 06.06.2024 року та підтвердив оновлення свої даних, в зв'язку з чим вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення серія №367 від 05.07.2024 року, винесено незаконно.
На підтвердження позовних вимог надав наступні докази:
Копію довідки з лікарні від 07.06.2024 року.
Копію рентгену.
Фотокопію з мобільного за стосунку Резерв + з даних якого вбачається, що ОСОБА_1 12.06.2024 року оновив дані та перебуває на обліку, категорія обліку: військовозобов'язаний.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є факт його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 05.06.2024 за повісткою.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що норми діючого законодавства вимагають, щоб повістка була вручена особисто і підписана особою, якій вона призначена.
Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, згідно з яким повістка має відривну частину, яка містить розписку про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом.
Інші форми запрошення, сповіщення про необхідність явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки законодавцем не встановлені.
У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.
Також відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку наявності в діях позивача обов'язку явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 05.06.2024, а відтак і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 484,48 гривень.
Керуючись статтями 6-9, 139, 244-246, 250, 286 КАС України, суд
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задовольнити.
Скасувати постанову №367 від 05.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя або безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Добрєв М. В.