Справа № 309/4412/24
Провадження № 2-а/309/42/24
02 грудня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,
секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про скасування постанови.
Позов вмотивовано тим, що 11.09.2024 на автомобільній дорозі М06 його було зупинено працівниками поліції. За поясненнями працівника поліції він перевищив дозволену швидкість руху. В подальшому на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у відповідності до ст. 122 ч.4 КУпАП. Вважає дану постанову незаконною. Зокрема у постанові вказано, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом Трукам. Зазначає, що на вулиці йшов проливний дощ і ним було зауважено, що прилад Трукам дозволяється використовувати при температурі від -10 до +60 С. Отже погані погодні умови будуть впливати на праивльність вимірювання, істинне вимірювання у дощ буде тоді коли включений спеціальний фільтр для такої погоди. Також прилад Трукам при проведенні фіксації швидкості ТЗ не може триматися в рукам інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим на триногу.
Посилаючись на викладене просить суд скасувати постанову серії ЕНА №3026429 від 11.09.2024, а провадження у справі закрити.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 05.11.2024 замінено у даній справі відповідача Головне управління Національної поліції в Закарпатській області на належного відповідача Департамент патрульної поліції.
У відзиві на позов Департамент патрульної поліції просить відмовити у його задоволенні. Вказує, що 11.09.2024 під час несення служби працівника УПП в Закарпатській області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 серійний номер ТС 008427, за адресою автомобільна дорога М-06 790 км, було виявлено порушення ПДР, а саме водій ТЗ «Volkswagen Arteon» державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 104 км/год, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км», чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху на 54 км/год та порушив п. 12.9 «б» ПДР. Після зупинки ТЗ, водію ОСОБА_1 пояснено суть правопорушення, причину та підставу зупинки роз'яснено права, та складено постанову за ч.4 ст. 122 КУпАП. На фотознімках видно дату вчинення правопорушення, серійний номер приладу, швидкість ТЗ, місце скоєння правопорушення. Водночас надати відеозаписи з нагрудних камер поліцейського н має можливості, оскільки такі не зберігаються довше необхідного терміну. Вказує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки, зареєстрований у державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, та може використовуватися, що підтверджується також експертним висновком. Вважає недоречним твердження позивача про те, що прилад TruCam не може використовуватися працівниками поліції, тримаючи в руках, оскільки дане порушення зафіксоване не в автоматичному режимі. Сам прилад TruCam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів і конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Щодо посилання у позові на погодні умови, а саме -дощ, то під час здійснення фіксації порушення позивачем швидкісного режиму був відсутній дощ.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав наведених у позовній заяві та просив його задовольнити. Вказує, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Вказує, що бодікамера поліцейського не була включена, з правами його не ознайомлювали. Прилад Трукам тримався в руках, а не на тринозі. На відео чітко видно, що йде дощ, а тому мав бути включений спеціальний режим. Також працівник поліції рухався в його сторону коли тримав Трукам у руках.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, водночас оскільки відзив на позов представником відповідача було подано, і ньому висловлена його позиція, відповідь на відзив позивачем не подавався, і враховуючи , що дана справу розглядається у поряду спрощеного провадження (п.10 ч.6 ст. 12 КАС України), а тому в силу приписів ч.5 ст. 262 КАС України її розгляд здійснюється без повідомлення сторін. Відтак суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов таких висновків.
Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, інспектором Управління патрульної поліції в Закарпатській області Мощак В.В. 11.09.2024 складено постанову серії ЕНА №3026429 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 за порушення пп. 12.9 «б» Правил дорожнього руху застосовано передбачене ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало те, що 11.09.2024 о 11:31 год вна дорозі М09 804 км, водій керуючи автомобілем «Volkswagen Arteon» державний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 104 км/год, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км», чим перевищив встановлене обмеження максимальної швидкості руху на 54 км/год. Із змісту вказаної постанови вбачається, що вказаний факт було зафіксовано приладом TruCam ТС 008427.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
Учасники дорожнього руху зобов'язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно п. 12.9 «б» ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Положення ст. 251 КпАП України закріплюють, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до абзаців 1-2 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою, зокрема, забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На думку суду положеннями ст. ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено можливість використання поліцією застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Суд звертає увагу, що лазерний вимірювач швидкості TruCam є, насамперед, засобом вимірювання із допоміжною функцією фото- та відеофіксації, який конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань, що випливає із змісту листа ДП «Укрметтестстандарт» від 01.10.2019 №22-38/49, а тому відхиляє доводи позову про те, що даний засіб не може використовуватися шляхом тримання в руках.
У даному випадку вимірювання швидкості здійснювалося за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTІ 20/20 № ТС 008427, який отримав сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки від 26.12.2018 № 22/3/В/21/376-18, сертифікат відповідності від 23.12.2020 №22/3/F/21/036-20 та пройшов повірку, чинну до 16.04.2025, що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/30509.
Відповідно до Переліку засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 № 437, вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM фірми Laser Technology, Inc., США, (номер за Державним реєстром засобів вимірювальної техніки) У3197-12 міжповірочний інтервал становить 1 рік.
Крім того, можливість використання виробу TruCAM LTІ 20/20 № ТС 008427 виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 15.12.2023.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі TruCAM зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCAM, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.
Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCAM.
Разом з тим, суд вважає, доречними доводи позову про те, що при вимірюванні швидкості його руху не було враховано погодні умови, а саме, що йшов дощ.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з відеозапису доданих до відзиву, в момент здійснення вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яким керував позивач, падав дощ, що чітко вбачається, з того, як на автомобілі позивача, так на автомобілі, який рухається за ним - інтенсивно працюють двірники. Твердження представника відповідача у відзиві про те, що дощ був відсутнім є недоречним та відхиляється судом.
Відповідно до Розділу 5 Інструкції до Трукам (Посібника користувача), при вологості (дощ, сніг чи туман) передбачено режим Поганої погоди, при якому здійснюється вимірювання в діапазоні від 15 до 61 метра, саме ця зміна гарантує достовірність роботи вказаного вище приладу.
Разом з тим, у даному випадку, швидкість транспортного засобу, яким керував позивач вимірювалася лазерним вимірювачем швидкості TRUCAM LTI 20/20 ТС 000751, яке було виконано з дистанції 192,8 метри, що підтверджується наданими фото з зазначеного приладу.
За наведених обставин, суд вважає, що вимірювання швидкості автомобіля, яким керував позивач проводилося інспектором поліції без дотримання правил застосування такого засобу, як наслідок у інспектора поліції були відсутні допустимі докази перевищення позивачем швидкості руху на 54 км./год. А отже показники приладу TRUCAM LTI 20/20 ТС 000751 не можуть братися у даному випадку. Інших якихось доказів на підтвердження факту перевищення позивача допустимої швидкості руху - відповідачем не надано.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів вчинення ОСОБА_1 зазначеного у спірній постанові адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справ з приводу рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., який слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3026429 від 11 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст. 122 КУпАП.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом десяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2024 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.