Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/7801/24
04.12.2024 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В. з участю особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши справу про адміністративне правопорушення, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , громадянина України, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП,
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 04.11.2024 близько 12 годині 05 хвилин прикордонним, нарядом «Контрольний пост» на напрямку 118 прикордонного знаку (територія Королівської територіальної громаді Берегівського району Закарпатської' області) на відстані близько 5500 метрів від лінії державного кордону України в межах прикордонної смуги був виявлений та затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який спільно з іншим громадянином України здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румінії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, складі групи осіб.
Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 , порушив вимоги cт. 9,12 Закону України "Про Державний кордон" від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні пояснив що разом з батьком на професійному рівні займаються системами опалення приватних домогосподарств. 04.11.2024 року разом з батьком їхали на власному автомобілі, в якому знаходилися інструменти та необхідні для роботи товари, виконувати замовлення по встановленню опалення. При наближенні до мосту через річку Тиса, зупинился та надали працівникам ДПС України документи що посвідчують особу та військово-облікові документи, після чого їх з батьком звинуватили в тому що вони мають намір на незаконний перетин державного кордону, після чого майже силоміць відвезли в один з населених пунктів де утримували, а після чого слали протол про адміністративне правопорушення. Вину не визнає, наміру перетинати кордон в пунктах пропуску чи поза межами пункту пропуску він не мав і жодних дій для перетину державного кордону поза межами пункту пропуску не вчиняв. Його пояснення не взяті до уваги під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Відповідно дост.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №137771 від 04.11.2024 року, протокол про адміністративне затримання від 04.11.2024 року, протокол особистого огляду рапорт, важаю, що провадження в даній справі слід закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП виходячи з наступного.
Згідно зі ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.97 року, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить:
1) об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення;
2) об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил;
3) суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку;
4) суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності.
Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Частиною другою статтею 204-1 КУпАП України передбачено, що адміністративна відповідальність настає за Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16- річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні.
Відповідно до ст.251КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З досліджених в судовому засіданні доказів факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП не підтвердився, а сам правопорушник своєї вини не визнав.
Суд констатує, що сукупність зібраних у справі доказів не дозволяє з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, у справі не доведено ні події, ні складу правопорушення, про вчинення якого складено Протокол у вчиненні якого звинувачено ОСОБА_1 .
Припущення про те, що ОСОБА_1 якого нібито виявлено на відстані 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) метрів від лінії державного кордону України, мав явну мету в порушення закону перетнути державний кордон поза пунктами пропуску та вчиняв з цією метою активні дії, що прямо про це свідчили, - не підтверджено достатньою сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів.
Місцем виявлення діяння вказано місце, що знаходиться на відстані 5500 (п'ять тисяч п'ятсот) метрів від лінії державного кордону України. Ця обставина зумовлює необхідність зібрання достатньої сукупності належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 за обставин, вказаних у протоколі, вчиняв активні дії, що прямо спрямовані на незаконний перетин кордону. Жодного належного та допустимого доказу, що б містив таку інформацію - до протокол не додано, як не зазначено про такі дії і у самому протоколі.
Зпояснень нгаданих в судовому засіданні та письмових пояснень які наявні в матеріалах справи вбачається, що останній не мав прямого умислу на перетин державного кордону з України до Румунії поза пунктами пропуску через державний кордон України. Такий був зупинений з метою перевірочних заходів на автомобільній дорозі загального користування.
Даними поясненнями виключається така обов'язкова ознака суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення як умисел на вчинення правопорушення. Дані пояснення нічим не спростовані.
Із приписів ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину небуде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 247 п. 1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 245, 247 п. 1, 251, 280, 283 КУпАП,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд на протязі 10 днів з дня її винесення.
Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.
Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.
СуддяВ. В. Леньо