Справа № 298/1945/24
Номер провадження 2/298/256/24
03 грудня 2024 року с-ще Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі:
судді Зизич В.В.,
секретар судового засідання Коваль А.Ю.,
номер справи 298/1945/24,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначила, що 14 листопада 2021 року між нею - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №155. У шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стверджує, що шлюбні відносини між сторонами не складаються, спроби відновити колишні почуття не вдаються, спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки, кожен має протилежні погляди на шлюб та сім'ю, виникають постійні сварки, які негативно відображаються на психологічному стані подружжя і дитини. Фактично шлюбні відносини між сторонами припинені, вони не проживають разом протягом 10-ти місяців, втрачено фізичні та духовні зв'язки.
На думку позивачки, подальше сумісне життя та збереження сім'ї є неможливим, таким, що суперечить її інтересам та інтересам їхньої дитини, тому просить не застосовувати строк для примирення.
Зазначає, що дочка ОСОБА_4 постійно проживає разом з нею за її зареєстрованим місцем проживання.
Спір з приводу майна, набутого під час перебування у шлюбі на момент звернення до суду відсутній.
Посилаючись на ст.ст.104, 105, 110, 111, 112, 113 Сімейного кодексу України, позивачка просить розірвати шлюб, залишити доньку проживати з нею та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ». Просить судовий збір з відповідача не стягувати.
Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 4 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Позивачка, будучи повідомленою про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явилася. 3 грудня 2024 року через канцелярію суду подала заяву, в якій просить дану справу розглянути без її участі. В заяві зазначила, що позовну заяву підтримує повністю та просить задовольнити її в повному обсязі, з підстав викладених у ній.
Представник позивачки - адвокат Брітова Е.А. у судове засідання не з'явилася. 3 грудня 2024 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача. У поданій заяві зазначила, що позовну заяву підтримує повністю та просить її задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у ній.
Відповідач, будучи повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду, в судове засідання не з'явився. 3 грудня 2024 року на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача. У поданій заяві ОСОБА_2 просить розглянути справу №298/1945/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу без його участі. Зазначив, що визнає позов у повному обсязі. Не заперечує проти задоволення позовної вимоги про розірвання шлюбу та щодо залишення проживати їхньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при матері ОСОБА_1 .
Вказана заява, що надійшла на електронну адресу суду підписана електронним цифровим підписом відповідача.
Враховуючи неявку учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суддя, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14 листопада 2021 року, судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 14 листопада 2021 року зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про що було складено відповідний актовий запис №155.
Подружжя має дитину: доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 7 вересня 2022 року).
Позивачка, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом своїх порушених прав.
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам їхньої дитини, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу, що визначено ч. 3 ст. 105 СК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Положеннями ст.24 СК України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин - факту припинення між сторонами шлюбних стосунків, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно та подальше спільне проживання лише суперечитиме інтересам останніх, що має істотне значення.
При цьому, судом враховуються аргументи позивачки, наведені нею в позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема щодо припинення подружніх відносин, припинення спільного проживання, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження зібраних по справі доказів, та не оспорювалися відповідачем. Більше того, у поданій суду письмовій заяві відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачкою.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв'язку з наданням сторонам строку на примирення.
Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо примирення та збереження сім'ї не висловили, хоча мали таку можливість.
Враховуючи, що позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище, суд вважає за можливе у відповідності до вимог статті 113 СК України після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище « ОСОБА_1 ».
У позові ОСОБА_1 також заявляє вимогу про залишення доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживати з нею.
Згідно з ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно зі ст.141 СК мати й батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ст.157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Відповідно до ч.ч.2, 8, 9, 10 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Як встановлено судом, донька сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає з своєю матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується Актом про встановлення факту проживання від 22 жовтня 2024 року, складеним депутатом Великоберезнянської селищної ради Закарпатської області Маркевич Г.М. та сусідами-свідками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Враховуючи, те, що відповідач будь-яких заперечень щодо позову не надав, в тому числі не висловив заперечень щодо заявленої позивачкою вимоги щодо залишення місця проживання доньки ОСОБА_4 за адресою проживання позивачки, а проживання дитини з матір'ю не суперечить інтересам малолітньої доньки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі за №61-14859св19.
Суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів про наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.
Відповідач будь-яких заперечень щодо позову не надав, в тому числі не висловив заперечень щодо заявленої позивачкою вимоги щодо залишення спільної дитини з матір'ю, а навпаки подав до суду заяву, в якій не заперечує щодо задоволення позовної вимоги про залишення проживати їхньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при матері ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що проживання дитини з матір'ю не суперечить її інтересам.
У даному випадку спір між сторонами про визначення місця проживання дитини відсутній, а тому малолітню дитину слід залишити проживати разом з матір'ю ОСОБА_1 , що буде відповідати «якнайкращим інтересам дитини».
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, та на які вірно посилається позивачка в поданому позові.
За вказаних обставин, суд вважає, що порушене право позивачки підлягає захисту шляхом задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує те, що понесені позивачкою витрати становлять суму сплаченого нею судового збору за подання позову у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, які позивачка просить віднести на її рахунок та не стягувати з відповідача. За таких обставин суд вважає за необхідне судовий збір віднести за рахунок позивачки.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що зареєстрований 14 листопада 2021 року Виконавчим комітетом Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, відповідний актовий запис №155.
Малолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , залишити проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_1 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 3 грудня 2024 року.
Суддя Зизич В.В.