Провадження № 11-кп/803/3425/24 Справа № 173/3087/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041430000225 від 26 квітня 2024 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Верхньодніпровськ
Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 рокузадоволено клопотання начальника Вільногорського відділу Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_8 та застосовано стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 грудня 2024 року, із визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560 гривень. Відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 щодо обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Своє рішення судмотивував тим, що доцільно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Суд вважав, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_6 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. На переконання суду більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою застосувати стосовно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги обвинувачений посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є занадто суворою та необґрунтованою. Вказує на те, що перебуваючи з 06 вересня до 25 вересня 2024 року на цілодобовому арешті не порушував його умови, прибував за кожним викликом слідчого, повністю сприяв слідству та не здійснював спроб впливу на свідків. Наголошує на тому, що проживає разом із своєю цивільною дружиною та двома неповнолітніми дітьми.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, захисник та обвинувачений не заперечували проти розгляду апеляційної скарги без участі прокурора, а отже, враховуючи те, що відповідно до вимог ч.4 ст.422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених
ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до матеріалів справи в провадженні Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Прокурором в судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися та не перестали існувати.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років. Таким чином, з огляду на покарання, яке може бути призначене ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд дійшов висновку про існування реального ризику того, що він може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Також існує ризик того, що обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній має не зняту та не погашену судимість за вчинення злочину проти власності, однак на шлях виправлення не став, та знову обвинувачується у вчинені аналогічного злочину.
Крім цього, слід зазначити, що ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року було змінено раніше застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки після пред'явлення підозрюваному ОСОБА_6 підозри за ч. 4 ст. 185 КК України останній вчинив ряд інших кримінальних правопорушень.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_6 може вжити заходів щодо впливу на потерпілих у вказаному кримінальному провадженні шляхом примусу та погроз до останніх, оскільки обвинуваченому відоме місце їх постійного проживання.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілих у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК України порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обвинувачують ОСОБА_6 , та даних про особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою, не працюючого, не одруженого, має на утриманні двох дітей, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
На підставі наведеного, апеляційний суд погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, та в апеляційній скарзі не доведені.
Доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_6 , встановлена наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.
Щодо посилання обвинуваченого про те, що він проживає разом із своєю цивільною дружиною та двома неповнолітніми дітьми, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки.
Відомостей щодо протипоказань для перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора не було надано, як під час розгляду клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Приймаючи рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги обвинуваченого, апеляційним переглядом не встановлено.
Будь-яких порушень КПК України при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому, за наслідками апеляційного розгляду, апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2024 рокупро обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4