Справа № 727/7858/24
Провадження № 1-кп/727/390/24
02 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Чернівці, кримінальне провадження №12024262020001766 від 23.04.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чернівці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта професійно-технічна, працюючої оператором у Центрі парку культури та відпочинку імені Тараса Шевченка (м. Чернівці), маючої на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України,
ОСОБА_4 , 22.04.2024, близько 13:30 на тротуарі біля парку «імені Т.Г. Шевченка» за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1, знайшовши банківську картку, (3 безконтактною технологією проведення платежів), N? НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», яка була втрачена ОСОБА_5 , привласнила цей документ з корисливих мотивів.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 357 КК України, визнала повністю. Пояснила суду, що 22.04.2024 року, приблизно о 14:00 год. вона перебуваючи в парку «імені Т.Г. Шевченка» за адресою: м. Чернівці, вул. Садова, 1 знайшла на тротуарі банківську картку, після цього вона вирішила перевірити чи наявні на вказаній картці грошові кошти, а тому спочатку купила каву, та зрозумівши, що ця транзакція пройшла успішно, здійснила покупки товарів із вказаної картки приблизно на суму 2200, 00 грн. У скоєному щиро розкаюється та просить суд суворо її не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, письмово просила розгляд справи проводити без її участі.
Обвинувачена погодилася на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім її особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження щодо її особи, пояснивши, що таке рішення є добровільним і наслідки, передбачені ч.3 ст.349 КПК України, йому зрозумілі.
Покази обвинуваченої в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду щодо їх правдивості.
Окрім того, учасникам судового провадження було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких підстав суд вважає, що винуватість обвинуваченої у вчиненні інкримінованого їй правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, і вона повинна нести кримінальну відповідальність за скоєне.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
При призначенні покарання обвинуваченій суд виходить з наступного.
Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що вона раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, вину свою повністю визнала, має на утриманні двох малолітніх дітей. З моменту вчинення кримінального проступку і до розгляду даної справи судом ОСОБА_4 нових правопорушень та злочинів не скоювала, зробила для себе належні відповідні висновки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває .
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає її щире каяття та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, які б згідно із ст. 67 КК України обтяжували покарання, судом не встановлено.
Враховуючи вищенаведене, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, думку прокурора, суд дійшов до висновку про те, що покарання ОСОБА_4 слід призначити у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 357 КК України, що буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої, а також для попередження вчинення нею нових правопорушень.
Запобіжний захід обвинуваченій не обирався і підстав для його застосування на даний час суд не вбачає.
Судові витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Питання про речові докази необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в дохід держави, у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 гривень.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не застосовувати.
Речові докази:
- банківську картку, емітовану АТ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , синього кольору - вважати повернутою потерпілій ОСОБА_5 ( а.к.п.98)
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
В іншій частині відповідно до ст. 395 КПК України вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернівецького апеляційного суду.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1