28.11.2024
Справа № 720/1643/24
Провадження № 3/720/735/24
28 листопада 2024 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності у зв'язку із тим, що 05 травня 2024 року близько 22 години 05 хвилин керував транспортним засобом марки «Богдан 211040», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Головній, в с. Балківці Дністровського району Чернівецької області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації, в подальшому на вимогу працівників поліції від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився без поважних для суду причин.
Захисник Буга А.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки працівниками поліції був порушений порядок проведення огляду на стан сп'яніння, оскільки з доданого до протоколу відеозапису не є можливим встановити хто саме керує транспортним засобом, з ким спілкується працівник поліції та хто саме надає відповіді на пропозицію пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, а тому в силу ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд є недійсним.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що провадження по справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП з наступних підстав.
Так, згідно положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 130 ч.1 КУпАП відповідальність особи настає у разі керування особою транспортним засобом в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння або відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного (наркотичного) сп'яніння, а згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Таким чином, допустимими та належними доказами у справі має бути підтверджено як факт керування особою транспортним засобом, так і перебування її в стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 177253 від 05 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 був складений у зв'язку із тим, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і на вимогу працівників поліції, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
До протоколу, в якості доказів додано відео-фіксацію з бодікамер працівників поліції (яка не є безперервною), акт огляду на стан сп'яніння, направлення на огляд в лікарню (на яких відсутній підпис ОСОБА_1 ), та копію складеної відносно ОСОБА_1 постанови за ст. 121-3 ч.1 КУпАП.
Однак, вищенаведені докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП не можна вважати достатніми та допустимими виходячи з того, що ОСОБА_1 заперечує викладені у них обставини та вони не свідчать про керування ним транспортним засобом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи (в тому числі в нетверезому стані) не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
В протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до матеріалах доводи на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 не зазначені та його заперечення щодо цього не спростовані відповідними доказами.
Так, в матеріалах справи не має жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт керування 05 травня 2024 року о 22 годині 05 хвилин ОСОБА_1 транспортним засобом, в той час коли останній заперечує вказаний факт.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп'яніння, проведений із порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При складанні протоколу про про адміністративне правопорушення серії ААД № 177253 від 05 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 свідки не залучалися.
З доданого до матеріалів справи відеозапису, який в порушення п. 5 роз. ІІ, п. 2 роз. ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото та кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в МЮУ 11 січня 2019 року за № 28/32999 не є безперервним, також з відеозапису бодікамер працівників поліції вбачається, що під час зупинення та подальшої розмови не видно та не відображено на відеозапису з ким саме спілкуються працівники поліції, хто керував автомобілем, крім було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння та хто конкретно відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З метою об'єктивного розгляду справи та з'ясування причин відсутності відеофіксації факту керування та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, судом був наданий відповідний запит до ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РУП ГУНП в Чернівецькій області.
З направленого ВП № 2 (м. Хотин) Дністровського РУП ГУНП в Чернівецькій області за № 6781/123/45/01-24 від 30 липня 2024 року (яке було отримано судом лише 17 жовтня 2024 року) ДВД диску слідує, що на наявних в органах поліції відеозаписах не зафіксовано особу яка керувала транспортним засобом та не встановлено, хто саме оголошує відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з відеозапису стає зрозумілим, що поруч були присутні ще декілька осіб. Інших відеозаписів, окрім наявних у справі, не має.
Таким чином, наданий працівниками поліції відеозапис не дає можливості переконатися у керуванні саме ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому суд критично оцінює відео-фіксацію як доказ у справі, оскільки відео-зйомка проводилось вибірково, не безперервно та не відображає обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Більше того, з наявного в матеріалах справи відеозапису та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що особу ОСОБА_1 було встановлено через базу ІПНП «ARMOR», де відсутні фото підтверджуючих його особу.
За вказаних обставин, суд не може взяти протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази за основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту керування ОСОБА_1 05 травня 2024 року близько 22 години 05 хвилині по вул. Головній, в с. Балківці Дністровського району автомобілем марки «Богдан 211040», державний номерний знак НОМЕР_1 , та його подальшої відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена.
Поряд з цим, не доведення вказаних фактів є підставою для закриття провадження у справі за п. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
Приймаючи до уваги, що сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 слід тлумачити на його користь, вважаю, що викладені у протоколі обставини щодо керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та його подальшої відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП не доведена, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 130 ч. 1, 247 п. 1, 284 ч. 1 п. 3 КУпАП, суддя, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Ляху Г.О.