Справа № 626/3779/24
Провадження № 1-кс/626/1802/2024
28 листопада 2024 року м. Берестин
Слідчий суддя Красноградського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024221090000875 , -
Слідчий СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024221090000875 від 05.09.2024 за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України, яке погоджено прокурором Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
На обгрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_5 , будучи особою раніше судимою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307, 309, 317 КК України, при цьому судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів за наступних обставин:
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно та протиправно, з метою подальшого збуту особливо небезпечної психотропної речовини, незаконно придбав у невстановленої особи, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, після чого почав незаконно зберігати вказану психотропну речовину з метою збуту при собі.
01.10.2024 близько 15:09 год., ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів, в порушення вимог законодавства, що регулює обіг наркотичних, засобів психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів на території України, а саме: Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого Постановою КМУ №589 від 03.06.2009 року, із рук в руки незаконно збув ОСОБА_6 , який був залучений для контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки в якості покупця та до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», згорток паперу з кристалічною речовиною білого кольору, що являє собою особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, масою в перерахунку на масу представленої речовини - 0,0717 г. При цьому від ОСОБА_6 за збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, ОСОБА_5 із рук в руки отримав грошові кошти в сумі 400 грн. які були вручені ОСОБА_6 співробітниками поліції в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.
31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та в незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України.
В ході досудового розслідування було встановлено, що громадянин ОСОБА_5 володіє на праві спільної часткової власності нерухомим майном, а саме 1/2 квартири у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,4 кв. м.
На 1/2 квартири у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,4 кв. м, яка належить ОСОБА_5 необхідно накласти арешт шляхом заборони розпорядження вказаним нерухомим майном.
Вказаний захід забезпечення кримінального провадження слугуватиме для забезпечення можливої конфіскації майна і запобігатиме можливості його відчуження.
Хоча в Державному реєстрі обтяжень і мається відповідний запис заборони на вказане нерухоме майно (ухвала Красноградського районного суду Харківської області від 16.03.2018, №626/422/18), але воно є заходом забезпечення в зовсім іншому кримінальному провадженні, та в разі його скасування настане можливість підозрюваним його відчуження, що буде нівелювати мету арешту майна саме в рамках кримінального провадження №12024221090000875.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до санкції ч. 2 ст.307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
На 1/2 квартири у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,4 кв. м, яка належить ОСОБА_5 необхідно накласти арешт шляхом заборони розпоряджатися нею. Вказаний захід забезпечення кримінального провадження слугуватиме для забезпечення можливої конфіскації майна та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення і запобігатиме можливості його відчуження.
Вказаний захід забезпечення кримінального провадження слугуватиме для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення і запобігатиме можливості його відчуження.
Слідчий суддя розглянувши вказане клопотання, дослідивши надані до нього матеріали, якими слідчий його обгрунтовує , прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна, підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування за №12024221090000875 від 05.09.2024 за ч. 2 ст. 307, ч.1 ст. 309 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (ст. 132 КПК України).
Зокрема п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачений такий вид заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
31.10.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та в незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що слідчим у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки це слугуватиме забезпеченням можливої конфіскації майна внаслідок вчинення кримінального правопорушення і запобігатиме можливості його відчуження, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна- задовольнити .
Накласти арешт на 1//2 квартири у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 64,4 кв. м., яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (без заборони використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому приміщенні).
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Красноградського районного суду ОСОБА_1