Справа № 349/1161/24
Провадження № 1-кп/349/119/24
іменем України
03 грудня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, дані про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024091210000103 та №12024096210000071 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м.Рогатин Рогатинського району Івано-Франківської області, проживає за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, такий, що не працює, перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно п.2-1 ст.89 КК України несудимий, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ст. 390-1 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_3 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, а також вчинив умисне невиконання обмежувального припису.
Кримінальні правопорушення вчинено за таких встановлених судом обставин.
Згідно ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2022 року, яка набрала законної сили 19 листопада 2022 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомлений з вказаною постановою суду, не виконав вказане судове рішення в частині позбавлення його права керування транспортними засобами та 24 липня 2023 року приблизно о 12 год 56 хв, по АДРЕСА_2 , керував транспортним засобом Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.
За вказаним фактом постановою поліцейського від 24 липня 2023 року, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126, ч.4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400,00 грн.
Крім того працівниками поліції було складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП .
Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2023 року, яка набрала законної сили 19 жовтня 2023 року, за результатами розгляду вказаного протоколу ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Однак, незважаючи на вжиті заходи адміністративного реагування, ОСОБА_3 продовжував керувати транспортним засобом без посвідчення водія та не виконувати постанову суду.
Так, 23 червня 2024 року приблизно о 14 год 40 хв. у АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 діючи умисно, в порушення вимог ч.1 ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», керував транспортним засобом Renault Kangoo , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №4 ( м.Рогатин) .
Крім того, рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2024 року, яке набрало законної сили 12 квітня 2024 року щодо ОСОБА_3 було видано обмежувальний припис строком на шість місяців та покладено на нього такі обов'язки:
- заборонено наближатися на відстань ближчу ніж 10 м до місця проживання ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонено вести телефонні переговори з ОСОБА_5 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб
- заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_5 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому йому, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
08 квітня 2024 року працівниками відділення поліції №4 ( м.Рогатин) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області , ОСОБА_3 під розписку було ознайомлено з вказаним судовим рішенням та попереджено про кримінальну відповідальність за його невиконання.
Згідно ч.4 ст.350-6 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до вимог ст.ст.129,129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.
Також, згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили , є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Однак, ОСОБА_3 31 травня 2024 року приблизно о 22 год 00 хв, 10 червня 2024 року приблизно о 22 год 30 хв, 11 червня 2024 року приблизно о 21 год 30 хв та 11 червня 2024 року приблизно о 01 год 00 хв , будучи належним чином ознайомлений із рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 12 березня 2024 року, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння приходив до місця проживання ОСОБА_5 , чим порушив вимоги обмежувального припису в частині заборони наближатися на відстань ближчу ніж 10 м до місця проживання потерпілої.
Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушенеь, передбачених ч.1 ст. 382, ст. 390-1 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальних актах, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують його особу.
Обвинувачений ОСОБА_3 надав показання про те, що з 2005 року по 2023 рік перебував у зареєстрованому шлюбі з потерпілою ОСОБА_3 , яка на даний час перебуває за кордоном . Йому було відомо про рішення суду, яким йому заборонялося наближатися до потерпілої на відстань ближче ніж 10 м. до місця її проживання. Однак в дні та години, які зазначені в обвинувальному акті він порушив цей обмежувальний припис та будучи в нетверезому стані приходив до місця проживання потерпілої, оскільки хотів з нею поговорити та примиритися. Також ствердив, що знав про постанови суду, якими його позбавлено права керування транспортними засобами, однак будучи позбавлений права керування транспортними засобами керував транспортним засобом, зокрема останній раз це було викликано тим, що потрібно було купити лікарства для родича. Усвідомлює, що вчинив кримінальні правопорушення, просив суворо не карати та запевнив, що більше таке не повториться.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 382, ст. 390-1 КК України, оскільки він вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, а також вчинив умисне невиконання обмежувального припису.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, визнання вини.
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України , суд визнає: вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя та вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно з досудової доповіді, складеної 09 серпня 2024 року Івано-Франківським районним сектором №3 філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється, як високий. Зважаючи на виявлені фактори ризику вчинення повторного правопорушення у випадку прийняття судом рішення про призначення покарання у виді пробаційного нагляду, орган пробації вважає доцільним крім обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України, покласти на нього додаткові обов'язки, передбачені ч.3 цієї статті, зокрема, виконати заходи, передбачені пробаційною програмою " Зміна прокримінального мислення".
Судом встановлено, що вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 10 січня 2024 року ОСОБА_3 був засуджений за вчинення кримінальних проступків, передбачених ч.2 ст.125, ч.1 ст.162 КК України , де на підставі ч.1 ст.70 КК України йому було призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн, який ним сплачено 11 січня 2024 року, тобто в силу вимог п.2-1 ст.89 КК України він є таким, що немає судимості.
Враховуючи висновок з досудової доповіді, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, який відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином, а інший відноситься до кримінальних проступків, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, який раніше притягався до кримінальної відповідальності, однак судимість погашена, на обліку в психіатра та нарколога не перебуває, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, позицію прокурора, який просив призначити йому остаточне покарання із застосуванням ч.1 ст.70 КК України у виді пробаційного нагляду, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за ст.390-1 КК Україниу виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців, та за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст.70 КК України застосовути принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік 6 місяців, з покладенням обов'язків, передбачених ч.2 ст.59-1 КК України та додатковим покладенням обов'язку, передбаченого п.4 ч.3 ст.59-1 КК України - виконати заходи, передбачені пробаційною програмою " Зміна прокримінального мислення".
Таке призначене покарання на думку суду є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішувались судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
Під час судового провадження учасники процесу не заявляли клопотань стосовно грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 368-370, 373- 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ст. 390-1 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.1 ст. 382 КК України у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн;
- за ст. 390-1 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 ( один ) рік 6 (шість ) місяців.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 ( один ) рік 6 (шість ) місяців.
На підставі ч.2 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі п.4 ч.3 ст.59-1 КК України на ОСОБА_3 додатково покласти обов'язок: виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою " Зміна прокримінального мислення".
Речові докази: профілактичну справу на ОСОБА_3 , оптичиний носій інформації з відеозаписами з бодікамер поліцейських - інспекторів СРПП Івано-Франківського управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та оптичний носій інформації з відеозаписом з камери спостереження за місцем проживання ОСОБА_5 від 11 червня 2024 року - залишити у матеріалах кримінальних проваджень протягом усього часу їх зберігання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1