Справа № 196/1565/24
№ провадження 1-кп/196/102/2024
02 грудня 2024 року смт. Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі :
головуючого-судді : ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання : ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024047260000002 від 04.11.2024 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який народився в м. Хмельницький, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, військовозобов'язаного, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія-електрика маскувального відділення військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», в силу ст.89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,-
Відповідно до витягу з наказу №81 командира військової частини НОМЕР_3 від 06 квітня 2022 року, рядового ОСОБА_3 зараховано до особового складу та призначено на посаду водія-електрика маскувального відділення військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат».
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_3 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, що регламентує порядок виконання військового обов'язку та проходження військової служби, будучи цілком обізнаним про встановлення та обов'язкове виконання зобов'язань по сплаті аліментів на утримання своїх дітей та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_3 , являючись з
06 квітня 2022 року військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, проходив її в посаді водія-електрика маскувального відділення військової частини НОМЕР_2 , за що отримував щомісячну виплату грошового забезпечення всіх нарахованих йому доходів.
27 квітня 2015 року рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області по справі № 196/71/15-ц постановлено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
08 червня 2024 року на підставі виконавчого листа №196/71/15-ц від
20 травня 2015 року Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрите виконавче провадження ВП № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року по справі № 196/71/15-ц.
ОСОБА_3 , будучи зобов'язаним до сплати встановлених 27 квітня 2015 року рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області, що 08 травня 2015 року набрало законної сили, на користь ОСОБА_4 , коштів на утримання дітей (аліментів) - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх його видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22 січня 2015 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, достовірно знаючи про необхідність щомісячної виплати аліментів в період часу з 01 липня 2022 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на злісне ухилення від сплати аліментів, за відсутності інших утриманців, являючись фізично здоровим, працездатним, маючи можливість сплачувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ігноруючи загальноприйняті норми щодо гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров'я дитини, грубо порушуючи свої обов'язки щодо утримання дітей, покладені на нього як батька ч.2 ст.51 Конституції України та ст. ст. 180, 181, 182, 183 Сімейного кодексу України, цілком обізнаний, що, згідно ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковими до виконання на всій території України та держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, на неодноразові попередження про кримінальну відповідальність не реагував, ігноруючи вимоги державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про необхідність виконання аліментних зобов'язань, про свої доходи, зміну місця проживання, зміну місця роботи, мобілізацію до лав Збройних Сил України, зарахування до складу військової частини з встановленням посадового окладу та надбавки за особливості проходження військової служби тощо - державну виконавчу службу не повідомляв, заходів, спрямованих на погашення заборгованості по аліментах не вживав, до суду про зменшення розміру суми виплати аліментів не звертався, та маючи як військовослужбовець стабільну виплату всіх нарахованих йому доходів, з метою ухилення від сплати аліментів, не повідомляв державну виконавчу службу про отримані доходи, у зв'язку із чим, за період з 01 липня 2022 року по 01 листопада 2024 року утворилась заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 201 621, 68 грн. ( двісті одна тисячі шістсот двадцять одна гривня 68 копійок), що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів, які добровільно ОСОБА_3 не сплатив.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:
- обвинувачений ОСОБА_3 надав письмову заяву, складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні.
Також, міститься заява законного представника малолітніх потерпілих - ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали, щодо вчинення кримінального проступку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), т.б. у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку скоєного кримінального проступку, особу обвинуваченого, обставини, що впливають на його відповідальність.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття у скоєному.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 в силу ст.89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та негативно за місцем служби.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення за ч.1 ст.164 КК України, який згідно зі ст.12 КК України відносяться до кримінальних проступків, та враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, те, що від скоєного кримінального проступку тяжких наслідків не настало, то суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбачене санкцією статті у виді пробаційного нагляду.
Судові витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись ст.ст. 374-376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1