Справа № 183/4771/24
№ 1-кп/183/1505/24
04 грудня 2024 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024041350000302 від 01.03.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, працевлаштованого на ТОВ «НВО «СОЮЗЕНЕРГОМАШ», одруженого, маючого середню освіту, маючого на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -
ОСОБА_6 на початку березня 2022 року, точно дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився в м. Новомосковськ, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, де зустрівся з невідомим чоловіком, дані якого в ході досудового розслідування не встановлені, котрий запропонував йому придбати тротилову шашку. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку березня 2022 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 перебуваючи м. Новомосковськ, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи, що вищевказаний предмет являється вибуховою речовиною, а також розуміючи, що в нього немає передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вибухових речовин, придбав у невідомого чоловіка, дані якого в ході досудового розслідування не встановлено, тротилову шашку та переніс її до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати з метою подальшого збуту.
Продовжуючи злочинний умисел, на початку березня 2024 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 зустрів раніше незнайомого чоловіка ОСОБА_9 , де в ході бесіди запропонував останньому придбати у нього тротилову шашку, на що ОСОБА_9 погодився, таким чином ОСОБА_6 та ОСОБА_9 домовились щодо продажу наявної у ОСОБА_6 вибухової речовини.
12 березня 2024 року приблизно о18 годині 25 хвилини ОСОБА_6 знаходячись поблизу магазину «Сім'я» за адресою: АДРЕСА_3 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, за 1000,00 гривень, умисно незаконно збув ОСОБА_9 вибухову речовину, тротилову шашку 200 г., (тринітротолуол) (далі - Епізод № 1).
Таким чином за Епізодом № 1 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як придбання, носіння, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 на початку березня 2022 року, точно дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, знаходився в м. Новомосковськ, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, де зустрівся з невідомим чоловіком, дані якого в ході досудового розслідування не встановлені, котрий запропонував йому придбати артилерійський порох та гранати у невстановленій кількості. В цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання вибухової речовини та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, на початку березня 2022 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 перебуваючи м. Новомосковськ, точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, достовірно знаючи, що вищевказані предмети являється вибуховою речовиною та бойовими припасами, а також розуміючи, що в нього немає передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вибухових речовин та бойових припасів, придбав у невідомого чоловіка, дані якого в ході досудового розслідування не встановлено, артилерійський порох та гранати у невстановленій кількості та переніс їх до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати без передбаченого законом дозволу.
13 березня 2024 року в період часу з 17 години 19 хвилин до 18 годині 26 хвилин в ході проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: вибухову речовину промислового виготовлення - одноосновний нітроцелюлозний порох вагою 72,2 г.; вибуховий пристрій, модернізований запал ручної гранати типу УЗРГМ-2, які ОСОБА_6 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу (далі - Епізод № 2).
Таким чином за Епізодом № 2 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке кваліфікується як придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 , визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред'явлення останньому обвинувачення, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 , є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються. При цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 ..
При цьому суд роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_6 , та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, доходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії: за Епізодом № 1 за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу; за Епізодом № 2 за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
Згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин.
Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліку лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, за місцем роботи характеризується позитивно, одружений, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, думку сторони обвинувачення у зв'язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім цього, суд, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши їй іспитовий строк та поклавши на нього обов'язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства та без реального відбування покарання у місцях позбавлення волі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У зв'язку з цим процесуальні витрати слід стягнути з обвинувачених на користь держави.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання не має.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою від 18.03.2024 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, на грошові кошти в сумі 477 грн., купюрами наступних номіналів: 2 грн. зразка НБУ № СЕ1822870; 5 грн. зразка НБУ № УЕ1750250; 10 грн. зразка НБУ № ЮИ4252046; 20 грн. зразка НБУ № АМ8931083; 20 грн. зразка НБУ № ЄБ8403609; 20 грн. зразка НБУ № ЮГ5168330; 200 грн. зразка НБУ № ЄБ5709776; 200 грн. зразка НБУ № ЕЖ3993856, слід скасувати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 368 - 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п. 1 та п. 2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_6 на корить держави витрати на проведення експертизи в сумі 20067,92 грн. (двадцять тисяч шістдесят сім гривень дев'яносто дві копійки).
Арешт, накладений ухвалою від 18.03.2024 р. слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, на грошові кошти в сумі 477 грн., купюрами наступних номіналів: 2 грн. зразка НБУ № СЕ1822870; 5 грн. зразка НБУ № УЕ1750250; 10 грн. зразка НБУ № ЮИ4252046; 20 грн. зразка НБУ № АМ8931083; 20 грн. зразка НБУ № ЄБ8403609; 20 грн. зразка НБУ № ЮГ5168330; 200 грн. зразка НБУ № ЄБ5709776; 200 грн. зразка НБУ № ЕЖ3993856, скасувати.
Речові докази:
-грошові кошти в сумі 477 грн., купюрами наступних номіналів: 2 грн. зразка НБУ № СЕ1822870; 5 грн. зразка НБУ № УЕ1750250; 10 грн. зразка НБУ № ЮИ4252046; 20 грн. зразка НБУ № АМ8931083; 20 грн. зразка НБУ № ЄБ8403609; 20 грн. зразка НБУ № ЮГ5168330; 200 грн. зразка НБУ № ЄБ5709776; 200 грн. зразка НБУ № ЕЖ3993856 - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;
-корпус гранати Ф-1, запал з маркування УЗРГМ-2, речовину рослинного походження в подрібненому стані, подрібнену речовину рослинного походження, три гільзи, дві кулі, сім стріляних гільз, металевий предмет з кришкою, всередині якого знаходиться речовина зеленого кольору рослинного походження та пластикова колба з речовиною зеленого кольору рослинного походження - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1