Справа № 182/2472/20
Провадження № 1-кп/0182/656/2024
Іменем України
20.11.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі матеріали об'єднаного кримінального провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040340000336, № 12021041340000027, № 12021040340000009 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 . раніше судимого:
25.01.2011 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 до 4 р.п.в. ст.75 КК України ісп. строк 2 роки;
07.10.2011 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 до 4 р.п.в, На підставі ст. 71 КК України остаточно 4 роки 6 місяців. Звільнився 01.10.2014 року за рішенням Дзержинської о районного суду м. Кривий Ріг від 24.09.2014 за ст. 81 КК України - умовно достроково, невідбутий строк 1 рік 2 місяці 14 днів;
10.02.2017 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 198 КК України до 2 р. 6 міс. п.в., на підставі ст. 71 КК України до 3 р.п.в.
03.04.2018 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 1 19. ч. 2 ст. 186. ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців п.в. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі на 4 роки 9 місяців. 15.02.2019 звільнився по відбуттю строку покарання;
16.03.2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 263 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки;
07.07.2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 71, ст. 72 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 10 днів;
23.12.2021 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 309, ч.1, 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України
з участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження № 12020040340000336, № 12021041340000027, № 12021040340000009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 09.02.2021 приблизно о 14:20 годині знаходився в приміщенні магазину ТМ «Аврора» розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює господарську діяльність фізична-особа підприємець ОСОБА_5 , побачив зарядний пристрій "Роwer Bank Awei" 20000 mAh P47k, який належить на праві власності фізичній-особі підприємцю ОСОБА_5 . У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення зарядного пристрою, який знаходився у вище вказаному магазині.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 той же день та в той же час, перебуваючи в тому самому місці, скориставшись тим, що поруч немає працівників магазину та що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілій юридичній особі та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення з верхньої полиці торгівельної вітрини правою рукою взяв зарядний пристрій "Роwer Bank Awei" 20000 mAh P47k, у коробці, вартість якого, відповідно до висновку судової-товарознавчої експертизи №136 від 12.04.2021 року становить 399.00 гривень, та поклав його собі під куртку. Після чого ОСОБА_3 , з викраденим майном пройшов через торгівельний ряд навпроти кас, не розрахувавшись за вказаний товар на працюючий касі та покинув приміщення магазину, чим спричинив фізичній-особі підприємцю ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 399.00 гривень.
Викраденим майном ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд.
Вказані умисні дії ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України про закриття об'єднаного кримінального провадження в частині обвинувачення його за ч.2 ст. 185 КК України, посилаючись на декриміналізацію діяння, що передбачене за цією частиною статті.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, але надала заяву в якій просила розглядати кримінальне провадження за її відсутності. Цивільний позов заявляти не бажає.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши клопотання, думку учасників судового засідання, суд приходить до наступних висновків.
09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-IX Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів. Законом змінено поняття «вартості вкраденого майна» для визначення кримінальної караності крадіжки, як ознаки складу злочину, передбаченого ст. 185 КК України, що призвело до часткової декриміналізації умисних діянь, які виражені в умисному викраденні чужого майна. До набрання чинності вказаним Законом, кримінально караною вважалася крадіжка, виходячи з розміру понад 0,2 неоподатковуваного мінімуму, який за нормами адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, встановлювався з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги.
Ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.
Так, підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. У 2021 році податкова пільга становить 1094,5 гривень.
На час вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому дій, мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повинна становити не менше 2189 гривень.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов'язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов'язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).
Крім того, згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Отже, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) у сумі 399 гривень 00 копійок, вчинена повторно, а відтак, враховуючи вартість викраденого майна, яка є меншою 2 неоподатковуваних мінімумів, який за нормами кримінального законодавства для кваліфікації злочинів встановлюється виходячи з суми неоподатковуваного мінімуму на рівні податкової соціальної пільги - 2189 гривень, обвинувачений підпадає під дію Закону України № 3886-IX, яким фактично декриміналізовано його кримінальну відповідальність.
З огляду на наведене вище клопотання прокурора про закриття кримінального провадження на підстав п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України підлягає задоволенню.
Речові докази, а саме СД-диск із записом з камер відеоспостереження з приміщення магазину "Аврора" залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлено.
Заходи забезпечення не застосовувались.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.5 КК України, ст.ст. 284 ч.1 п.4-1, 314, 369-372 КПК України суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.
Об'єднане кримінальне провадження № 12020040340000336, № 12021041340000027, № 12021040340000009 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України в частині обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 185 КК України, на підставі п.4-1 ч.1ст.284 КПК України, закрити у зв'язку із декриміналізацією злочинного діяння.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи віднести за рахунок Державного бюджету України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Копію ухвали направити до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області для вирішення питання щодо складання адміністративного протоколу.
Доручити прокурору надати копії з матеріалів кримінального провадження до Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області необхідні для долучення до протоколу.
Суддя: ОСОБА_1