Справа № 178/1331/24
03 грудня 2024 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в смт.Кринички кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
У провадженні Криничанського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
ОСОБА_3 та його захисник заперечують проти задоволення клопотання. Просять застосувати більш мякий запобіжний захід.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
Прокурор в клопотанні посилається на тяжкість вчиненого правопорушеня, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: спроби обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідуванні, в подальшому від суду ; спроби обвинуваченого вчиняти інші кримінальні правопорушення.
У рішенні ЕСПЛ «Летельє проти Франції» та правова позиція ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 р. вказано, що «навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого».
Згідно ст.ст. 131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків.
Ураховуючи викладене, тяжкість скоєних злочинів, дані про особу обвинуваченого; те, що він має постійне місце проживання; посилання на переховування від органів досудового розслідування, а в подальшому від суду, з метою уникнення притягнення до відповідальності в міру своєї вини є необрунтованим, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та вважає за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це прокурора або суд. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Керуючись ст. ст.131,132,176-178, 181, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з-під варти в залі суду негайно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не покидати цілодобово місце проживання по АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали доручити ВП №6 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Ухвала підлягає негайному виконанню органами Національної поліції України.
Строк дії ухвали шістдесят днів.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_6