Справа № 954/101/22
провадження № 1-кс/650/1085/24
03 грудня 2024 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника - ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017230200000237 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 191 КК України,
В провадженні судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області ОСОБА_6 перебуває зазначене кримінальне провадження.
Під час розгляду вказаної справи захисник ОСОБА_5 подав заяву про відвід судді ОСОБА_6 з тих підстав, що, на його думку, суддя раніше виносила ухвалу у аналогічній заяві про відвід іншого судді, яка була необґрунтованою та суперечила нормам кримінально-процесуального законодавства і практиці Верховного Суду України. Захисник вказав, що суддя ОСОБА_6 у своїй ухвалі не надала належної оцінки доводам захисту, зокрема, стверджувала про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_8 , хоча обставини справи, на його думку, вказували на наявність таких підстав.
Захисник також зазначив, що ухвала судді ОСОБА_6 від 28 грудня 2023 року викликає обґрунтовані сумніви у її неупередженості, оскільки аналогічна за змістом заява прокурора про відвід судді ОСОБА_8 була задоволена іншим суддею - ОСОБА_1 . У зв'язку з цим, на думку захисника, суддя ОСОБА_6 не здатна забезпечити справедливий і неупереджений розгляд кримінального провадження, що є порушенням вимог частини четвертої статті 75 та статті 80 КПК України.
На підставі викладеного, захисник просив задовольнити його заяву про відвід судді ОСОБА_6 та передати кримінальне провадження іншому судді для забезпечення справедливого розгляду справи.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заяви про відвід, пояснивши, що незгода сторони процесу з рішенням головуючого, ухваленим в іншій справі, не може свідчити про його упередженість і не є підставою для відводу судді відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
В судовому засіданні представник ОСОБА_9 висловила згоду із позицією прокурора та вказала про відсутність підстав для відводу судді.
Захисник на судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подав, що на думку суду, з урахуванням позицій інших учасників справи та предмету розгляду, не є перешкодою для вирішення питання про відвід судді.
Від судді ОСОБА_6 письмові пояснення не надійшли.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов таких висновків.
Підстави для відводу судді, порядок звернення із заявою про відвід та порядок вирішення такої заяви регламентовані положеннями статей 75, 76, 80, 81 КПК України.
Пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України, на який покликається заявник, зокрема передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Такими обставинами заявник визначає те, що головуюча у справі суддя ОСОБА_6 раніше, на думку захисника, винесла необґрунтовану ухвалу щодо аналогічної заяви про відвід іншого судді, що викликає сумніви в її здатності забезпечити неупереджений розгляд справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 КПК України, статті 23 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» головуючий - це суддя, який розглядає справу одноособово, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи; суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до частин першої - третьої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до частини першої статті 321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.
Положенням статті 392 КПК України визначено перелік судових рішень, які були ухвалені судами першої інстанції, які можуть бути оскарженні, а також визначено, що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Отже, кримінальним процесуальним законодавством чітко встановлено спосіб контролю за рішеннями суду першої інстанції, а отже вплив на здійснення судочинства суддею в будь-який спосіб не передбачений КПК України, в тому числі шляхом відведення за відсутності відповідних підстав, є неприпустимим та не відповідає завданням кримінального провадження, при тому, що інститут відводів та самовідводів спрямований першочергово на забезпечення справедливого розгляду справи неупередженим судом, що виключає можливість надання оцінки процесуальним діям судді на предмет відповідності вимогам закону та робити припущення щодо характеру рішень, які ним будуть ухвалюватися в майбутньому.
Оскільки в цілому заявник обґрунтовує упередженість судді незгодою із ухваленим нею рішеннями та обставинами, які очевидно є припущеннями, суд дійшов висновку, що повідомлені ним обставини не свідчать про наявність підстав передбачених кримінальним процесуальним законодавством для відводу судді.
Той факт, що головуюча у справі при розгляді заяви про відвід іншого судді відмовила у її задоволенні, а інший суддя при новому розгляді такої заяви задовольнив її, а наразі кримінальне провадження в межах якої були постановлені відповідні ухвали перебуває в провадженні вказаної судді, жодним чином не може свідчити про безумовну упередженість суді при подальшому розгляді справи, оскільки суд, керуючись статтею 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
В разі недотримання зазначеного правила головуючим у справі, що виявило своє відображення в ухваленому остаточному рішенні, кожен учасник процесу, зокрема і сторона захисту, має право зазначити про свою незгоду із ухваленим рішенням в апеляційній скарзі та вимагати його переглянути.
Таким чином, зважаючи на те, що заявник не навів суду належних, достатніх і переконливих доводів, які б могли свідчити про упередженість судді, обставини повідомлені заявником не можуть бути підставою для відводу судді, а втручання у будь-який спосіб у здійснення правосуддя іншим суддею є недопустимим, у задоволенні заяви про відвід судді слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76, 80, 81 КПК України, суд,
Заяву захисника - ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 03 грудня 2024 року.
Суддя __________________ ОСОБА_1