Справа № 481/802/24
Провадж.№ 3/481/408/2024
іменем У К Р А Ї Н И
26.11.2024 року суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Уманська О.В., за участі секретаря с/з Канівець О.І., Кузьміної Н.П., прокурора Легети І.В., особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 , захисників Філіпської Д.О. та Сударикова Г.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка працює заступником директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області, зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП -
15.05.2024 року до Новобузького районного суду Миколаївської області від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, а саме вчинення заступником директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Новобузького районного суду Миколаївської області від 06.06.2024 року протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП на підставі ст.36 КУпАП об'єднано в одне провадження.
Так, відповідно до протоколу №192 від 10.05.2024 року, ОСОБА_1 , будучи заступником директора комунального некомерційного підприємства «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області та будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, а також суб'єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону, не вжила жодних заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила безпосереднього керівника чи інший визначений законом орган у даному випадку - Новобузьку міську раду, а саме видання та підписання клопотання від 16.07.2023 №19-01-09, яке стало підставою для видання наказу № 207-к/тз про преміювання до Дня медичного працівника т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 з яким вона пов'язана відносинами прямого підпорядкування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу №195 від 10.05.2024 року, ОСОБА_1 , будучи заступником директора Комунального некомерційного підприємства «Новобузька багатопрофільна лікарня « Новобузької міської ради Миколаївської та будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «а» п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб'єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видала та підписала клопотання від 16.12.2022 №41-01-09, яке стало підставою для видання наказу № 380-к/тз про преміювання т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 з яким вона пов'язана відносинами прямого підпорядкування,чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
До того ж, відповідно до протоколу №194 від 10.05.2024 року ОСОБА_1 , будучи заступником директора комунального некомерційного підприємства «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області та будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб'єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону, не вжила жодних заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомила безпосереднього керівника чи інший визначений законом орган у даному випадку - Новобузьку міську раду, а саме видання та підписання клопотання від 16.12.2022 №41-01-09, яке стало підставою для видання наказу № 380-к/тз про преміювання т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 з яким вона пов'язана відносинами прямого підпорядкування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу №193 від 10.05.2024 року ОСОБА_1 , будучи заступником директора комунального некомерційного підприємства «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області та будучи суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, а також суб'єктом правопорушення, відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, в порушення п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону, вчинила дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видала та підписала клопотання від 16.07.2023 №19-01-09, яке стало підставою для видання наказу № 207-к/тз про преміювання до Дня медичного працівника т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 , з яким вона пов'язана відносинами прямого підпорядкування, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнала, просила суд закрити справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Судариков Г.В., заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що преміювання т.в.о. директора лікарні було предметом розгляду та приймалось безпосереднім керівником, у даному випадку - головою Новобузької міської ради, тобто органом вищого рівня, а не особисто ОСОБА_1 Акцентував увагу на тому, що пропозиції про розподіл наявних коштів надходили від працівників планово-економічного відділу за наслідками підрахунку бухгалтерією залишків фонду оплати праці.
Крім того, звернув увагу суду, що протоколи не містять даних, які б свідчили про об'єктивні та суб'єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями.
Адвокат Судариков Г.В. наголосив на тому, що під час підписання ОСОБА_1 клопотання про преміювання т.в.о. директора лікарні ОСОБА_2 у останньої був відсутній приватний інтерес, оскільки вона не могла впливати на об'єктивність чи неупередженість голови Новобузької міської ради ОСОБА_3 , вчинення або не вчинення дії щодо преміювання т.в.о. директора лікарні.
На доповнення пояснень зазначає, що не вбачається підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили її вину.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП. У зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності провадження по справі закрити.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що має однакове ставлення до усіх працівників лікарні і відповідно їх преміювання залежить від їх показників роботи та наявності коштів у фонді оплат праці. Підкреслив, що жодного разу не надавав додаткового матеріального заохочення своєму заступнику, а розмір її преміювання завжди визначався разом та на рівні з іншими працівниками, відповідно до їх посад. Також пояснив, що питання хто має звертатися з клопотанням жодним чином нормативно-правовими актами не врегульоване до моменту створення наглядової ради КНП "Новобузька багатопрофільна лікарня" .
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно йому на розгляд було внесено пропозиції щодо преміювання т.в.о. директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 від 16.12.2022 року та 16.07.2023 року підписані ОСОБА_1 , зазначені документи після ретельного вивчення показників діяльності і фінансового стану підприємства та можливості преміювання були останнім погоджені. Зауважив що розмір зазначений в клопотаннях визначений відповідно до положень контракту т.в.о. директора лікарні як максимальний, натомість реальний розмір визначає лише голова міської ради зважаючи на досліджені ним документи та зазначена в клопотанні пропозиція ніяким чином не впливає на його рішення щодо преміювання. Додав, що неодноразово були випадки відмови в преміюванні або ж визначення меншого розміру.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, свідків, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення, та додані до них документи, суддя приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закономі правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 129 Конституції України передбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Положеннями частини 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції зазначених статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з приміткою ст. 172-7 КУпАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм права, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня 2010 року №21-рп/2010 (п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов'язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
Як вбачається з роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України від 29 квітня 2016 року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, вчиняючи корупційне діяння, особа повинна мати корисливий мотив.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов'язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов'язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд акцентує на тому, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Важливим є те, що при вирішенні питання винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
На думку особи, що склала протоколи ОСОБА_1 перебуваючи на посаді заступника директора та підписавши вищезазначені клоопотання, вчинила адміністративні правопорушення, передбачені: частиною 1 статті 172-7 КУпАП, а саме неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; а також частиною 2 ст. 172-7 КУпАП, тобто вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Судом встановлено, що відповідно наказу КНП «Новобузька центральна районна лікарня» від 05.06.2019 №4-к/тз, ОСОБА_1 з 05.06.2019 призначено на посаду заступника директора КНП «Новобузька центральна районна лікарня» Новобузької районної ради Миколаївської області.
Відповідно до Статуту КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня», Новобузька міська рада на підставі рішення від 10.11.2021 №223 безоплатно прийняла у свою власність юридичну особу КНП «Новобузька центральна районна лікарня» Новобузької районної ради Миколаївської області та його єдиний майновий комплекс, зі зміною назви підприємства на КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» Новобузької міської ради Миколаївської області.
Юридичні особи публічного права - це організації, що створюються розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та з владними повноваженнями. Відповідно до Статуту КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня», власником, органом управління майном Підприємства є Новобузька міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним, підконтрольним власнику. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Підприємство є юридичною особою публічного права.
Поточне керівництво (оперативне управління) КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» здійснює директора, який призначається та звільняється з неї за розпорядженням голови Новобузької міської ради відповідно до порядку, визначеного законодавством України. Директор Підприємства має заступників.
На посаду т.в.о. директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» відповідно розпорядження Новобузької міської ради від 01.06.2022 №92-ар, призначено ОСОБА_2 з 02.06.2022, тимчасово, до проведення конкурсу на заміщення посади керівника комунального закладу здоров'я.
Згідно розпорядження Новобузької міської ради від 01.06.2023 №108-ар. продовжено строк дії Контракту від 02.06.2022, укладеного між міською радою та ОСОБА_2 з 03.06.2023 по 02.06.2024, включно. Всі інші умови Контракту від 02.06.2022 залишено без змін.
Відповідно до посадової інструкції заступник директора підпорядковується безпосередньо директору (т.в.о. директора) КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня». Цією ж посадовою інструкцією передбачено, що - заступник виконує обов'язки директора у разі його відсутності. Підписує або візує документи, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю. Надає розпорядження, службові доручення та вказівки, обов'язкові для виконання підлеглим керівникам та працівникам структурних підрозділів КНП установлює їм планові показники роботи (графіки), погоджує посадові (робочі) інструкції.
Відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, посадові особи юридичних осіб публічного права є суб'єктами, на яких поширюється дія вищевказаного Закону.
Відповідно ст. 1 Закону, посадова особа юридичної особи публічного права - це голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права.
Відповідно до вище викладеного у ОСОБА_1 наявні як адміністративно-господарські так і організаційно-розпорядчі функції.
Таким чином, ОСОБА_1 обіймаючи посаду заступника директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня», є суб'єктом відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. З Закону та відповідно п. 1 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, відноситься до осіб на яких поширюється дія цього Закону, та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
Умови оплати праці урегульовано наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства праці та соціальної політики України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519, зокрема п. 1.6. передбачено, то преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.
Окрім того, відповідно до Контракту від 29.05.2023 року, преміювання директора (т.в.о. директора), здійснюється за погодженням з головою Новобузької міської ради та надається у разі відсутності заборгованості із заробітної плати працівникам закладу, за спожиті комунальні послуги та з платежів до місцевого бюджету у межах затверджено фонду оплати праці. Розмір щомісячного преміювання складає до 50% (п'ятдесяти відсотків) до посадового окладу. У разі неналежного виконання умов Контракту, погіршення якості роботи розмір премії зменшується або не виплачується.
Відповідно до клопотання від 16.07.2023 №19-01-09 заступник директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 просить погодити виплату премії у розмірі 50 відсотків від посадового окладу т.в.о.директора підприємства Лущенку В.В. Зазначене клопотання погоджено головою Новобузької міської ради ОСОБА_3 з зазначенням розміру відсотків (в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив належність йому підпису на клопотанні та погодженні розміру премії після аналізу бухгалтерської документації та показників роботи лікарні).
Крім того відповідно до клопотання від 16.12.2022 №41-01-09 заступник директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 просить погодити виплату премії у розмірі посадового окладу т.в.о.директора підприємства Лущенку В.В. Зазначене клопотання погоджено головою Новобузької міської ради Лагодієнком М.О. (в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив належність йому підпису на клопотанні та погодженні розміру премії після аналізу бухгалтерської документації та показників роботи лікарні ).
Разом з тим суд не погоджується з твердженням сторони обвинувачення про відсутність такого погодження лише у зв'язку з недотриманням посадовою особою вимог п. 62 р. II «Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади», затвердженої ПКМУ від 17 січня 2018 р. № 55, а саме щодо відсутності відомостей щодо прізвища особи яка здійснює погодження, дати погодження документу, вхідного та вихідного реєстраційного номеру погоджувального органу, найменування установи та відтиск гербової печатки .
Відповідно наказу від 16.07.2023 №207-к/тз підписаного особисто т.в.о. директором КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 , останньому нараховано премію до Дня медичного працівника визначену у клопотанні №19-01-09 від 16.07.2023 року на підставі погодження Новобузької міської ради .
Крім того відповідно наказу від 19.12.2022 №380-к/тз підписаного особисто т.в.о. директором КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_2 , останньому нараховано премію до Дня медичного працівника визначену у клопотанні №41-01-09 від 16.12.2022 року на підставі погодження Новобузької міської ради.
Такий порядок виплати премій закріплено наказом Міністерства охорони здоров'я та Міністерства праці та соціальної політики України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519 та Контрактом від 29.05.2023 року, тобто за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Однак на цю обставину не звернув увагу орган, уповноважений складати протокол.
Що стосується неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку про наявність в особи реального конфлікту інтересів (частина 1 статті 172-7 КУпАП) суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1 статті 3 цього Закону зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно положень ст.29 ЗУ «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом: 1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів; 2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень; 3) обмеження доступу особи до певної інформації; 4) перегляду обсягу службових повноважень особи; 5) переведення особи на іншу посаду; 6) звільнення особи.
Таким чином, суд приймає до уваги пояснення захисника про те, що преміювання т.в.о. директора ОСОБА_2 прийняті не особисто заступником директора ОСОБА_1 , а за погодженням з міським головою Новобузької міської ради та на підставі наказу т.в.о.директора КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня», а тому вона не діяла на власний розсуд.
На аналогічне застосування норм права в подібних правовідносинах орієнтує і НАЗК у згаданих вище Методичних рекомендаціях № 13 «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 21.10.2022 року.
НАЗК у підпункті 14.1.6 п. 14.1 розділу 14 Методичних рекомендацій наводить приклади практичного застосування вимог Закону щодо встановлення наявності чи відсутності конфлікту інтересів та його врегулювання. Зокрема, у прикладі 3 цього підпункту, констатуючи відсутність умов реального конфлікту інтересів в аналогічній ситуації, НАЗК звернуло увагу, що попереднє погодження іншим органом або уповноваженою особою встановлення розміру стимулюючих виплат керівнику органу державної влади або місцевого самоврядування (або прирівняної до них особі) дає можливість останньому уникати конфлікту інтересів під час прийняття відповідного рішення, оскільки такі повноваження не будуть дискреційними.
Таким чином, аналізуючи наведені положення порядку преміювання працівників КНП «Новобузька багатопрофільна лікарня», обставини справи та письмові докази, долучені до матеріалів справи, необхідно прийти до висновку про відсутність самостійних дискреційних повноважень у ОСОБА_1 щодо прийняття рішення про преміювання т.в.о. директора підприєства та визначення розміру премії.
З огляду на вимоги положень про оплату праці та преміювання, зазначені вище документи є доказами відсутності умов реального конфлікту інтересів в цій ситуації, з огляду на позицію НАЗК, викладену у Методичних рекомендаціях.
В свою чергу, відсутність умов реального конфлікту інтересів виключає в діях ОСОБА_1 складу адміністративних корупційних правопорушень, що їй інкримінуються і при обставинах, як вони сформульовані у протоколах, в неї не виникало обов'язку повідомляти про наявність конфлікту інтересів належний орган, що є підставою для закриття справи на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Крім того, відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Тобто, дотримуючись засади змагальності, за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, суд повинен бути впевнений, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, щодо якої складено протокол.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд доходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй правопорушень не доведена.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, дослідивши та перевіривши в ході розгляду справи усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання її винною у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було.
При цьому всі можливості для усунення сумнівів судом вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення нею дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів).
Таким чином, провадження в справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч.1 ст. 247, 284 КУпАП,-
Провадження по адміністративним справам відносно ОСОБА_1 за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Копія постанови відповідно до ст.285 КУпАП може бути отримана протягом 3-х днів.
Суддя