Справа № 471/1354/24
Провадження №3/471/652/24
Номер рядка звіту 307
27 листопада 2024 року с-ще Братське
Суддя Братського районного суду Миколаївської області Жила Н.М., за участю секретаря - Холоденко І.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №361281 від 09.09.2024 року, 09.09.2024 р. близько 12:00 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив сварку з невісткою ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, ображав на зауваження не реагував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про день, час та місце розгляду справ ОСОБА_1 повідомлявся судовою повісткою, надісланою йому рекомендованим листом з повідомленням, який повернувся до суду з зазначенням на конверті причини повернення - "адресат відсутній за вказаною адресою".
Однак про розгляд справи Братським районним судом Миколаївської області ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у вищевказаному протоколі.
На офіційному сайті Братського районного суду Миколаївської області (https://bt.mk.court.gov.ua), в розділі "Громадянам" у вкладці "Список судових справ, призначених до розгляду" з моменту призначення справи до розгляду було зазначено дату, час та місце їх розгляду.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Клопотання про відкладення судового засідання ОСОБА_1 не подавав.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" встановлено, що домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином, самі по собі, нецензурні висловлювання чи словесні образи не становлять собою домашнє насильство. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо вони викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Отже, домашнє насильство суттєво відрізняється від звичайних конфліктних відносин.
Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом вищевказаного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єкт адміністративного правопорушення - загальний, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Стаття 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначає сферу дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на ОСОБА_2 , яка згідно вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, є співмешканою брата ОСОБА_1 та не пов'язана з останнім спільним побутом, не поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних елементів, у разі відсутності хоча б одного з них дії особи не можна розцінювати як насильство.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрем відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;3) про закриття справи.
Відповідно ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Жила Н.М.