Справа №932/10950/24
Номер провадження №1-кс/932/4043/24
11 листопада 2024 року слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання дізнавача СД ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024047150000025 від 06.11.2024 за ч.4 ст.358 КК України,-
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання в якому дізнавач просить накласти арешт на особисту медичну книжку серії 1 AAB N?582852 на ім?я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності на ім'я « ОСОБА_5 » з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування з метою збереження речового доказу.
Дізнавач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, на задоволенні клопотання наполягав.
ОСОБА_5 надала суду заву про розгляд клопотання за її відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Розглянувши клопотання, дослідивши надані додатки до клопотання, вважаю за необхідне клопотання задовольнити за таких підстав.
В обґрунтуванні клопотання, дізнавач посилається на те, що 06.11.2024 до ВП№4 ДРУП№1 ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що 06.11.2024 приблизно о 14:00 годині, перебуваючи в закладі громадського харчування «Едбург Маркет» за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явила медичну книжку серії 1 AAB N?582852на своє ім?я, з явними ознаками підробки: відбитки круглої печатки установи, яка видала документ, які розміщуються на сторінках особистої медичної книжки мають нечіткий відтиск печатки, барвник печаток розподілений нерівномірно.
Вищевказане майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні оскільки воно має значення речового доказу по вказаному кримінальному провадженню.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Разом із цим, ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приймаючи до уваги, що медична книжка та медична карта огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров'я мають явні ознаки підробки, та їх визнано речовим доказом по даному кримінальному провадженню, суд доходить висновку про задоволення клопотання дізнавача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя,-
Клопотання дізнавача - задовольнити.
Накласти арешт на особисту медичну книжку серії 1 AAB N?582852 на ім?я « ОСОБА_5 » та медичну карту огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності на ім'я « ОСОБА_5 » з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено 11.11.2024.
Слідчий суддя: ОСОБА_1