03 грудня 2024 року
м. Київ
справа №990/359/24
адміністративне провадження №П/990/359/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., перевіривши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гардецького Олександра Степановича про відкликання позовної заяви у справі №990/359/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення,
14.11.2024 адвокат Гардецький Олександр Степанович звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції (далі - Суд) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - відповідач, ВРП, Рада відповідно), у якому просить:
-визнати протиправним рішення Вищої ради правосуддя № 3212/0/15-24 від 05.11.2024 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності»;
-скасувати рішення Вищої ради правосуддя № 3212/0/15-24 від 05.11.2024 «Про задоволення клопотання заступника Генерального прокурора Войтенка А.Б. про тимчасове відсторонення судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 від здійснення правосуддя у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності».
Ухвалою Верховного Суду від 18.11.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху. Судом встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Суду:
- уточненої позовної заяви із приведенням її у відповідність до вимог пункту 2, 11 частини п'ятої статті 160 КАС України, у якій зазначити: 1) стосовно позивача - відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) стосовно представника позивача - реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта громадянина України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) стосовно відповідача - відомості про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
02.12.2024 на електронну пошту Касаційного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Гардецького Олександра Степановича про повернення позовної заяви з доданими до неї матеріалами для доопрацювання.
Перевіряючи вказану заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення без розгляду з огляду на таке.
Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі по тексту - КАС України в редакції від 04.11.2023) документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частин першої, четвертої, дванадцятої статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Згідно з абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак процесуальне законодавство передбачає два шляхи подання документів до суду - в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.
Своєю чергою відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04.09.2021 в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Разом з тим, відповідно до пункту 120 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов'язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням (https://cabinet.court.gov.ua), відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Судом встановлено, що заяву про відкликання позовної заяви у справі №990/359/24 надіслано не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а на електронну адресу Верховного Суду та підписано кваліфікованим електронним підписом представника позивача - адвоката Гардецького О.С., про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Разом з тим, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання у цій справі подано адвокатом, який в силу приписів статті 18 КАС України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в обов'язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Наведене дає підстави стверджувати, що представник позивача - адвокат Гардецький О.С. використав спосіб звернення до Верховного Суду із заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За наведених обставин, подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю «МБ Іновація» - адвокатом Анапріюком Андрієм Сергійовичем заяву про видачу виконавчих листів у справі №320/21836/23, необхідно залишити без розгляду.
Керуючись частиною другою статті 167 КАС України,
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гардецького Олександра Степановича про відкликання позовної заяви у справі №990/359/24 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Л.В. Тацій