м. Київ
03 грудня 2024 року
справа № 320/44934/23
адміністративне провадження № К/990/44569/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (судді: Ганечко О. М., Епель О. В., Кузьменко В. В.),
у справі №320/44934/23
за позовом Приватного акціонерного товариства «МХП»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Рух справи
Приватне акціонерне товариство «МХП» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2023 року № 981/32-00-23-32/25412361, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 62 881 765,00 грн, з яких сума податкових зобов'язань становить 50 305 412,00 грн, а сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 12 576 353,00 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року апеляційну скаргу Товариства задоволено, скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року, прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2023 року № 981/32-00-23-32/25412361. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства «МХП» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 67100,00 грн, а також судові витрати з надання правничої допомоги у розмірі 100 000,00 грн.
До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій зазначено про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 156 818 грн 16 коп.
Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року заяву представника Товариства про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «МХП» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року - задоволено частково. Прийнято додаткову постанову, якою стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «МХП» (ЄДРПОУ 25412361) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 43968079) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 70000 грн (сімдесят тисяч гривень).
20 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №320/44934/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2024 року.
В касаційній скарзі відповідач зазначає, що при ухваленні додаткової постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме статтю 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року №590, порушив норми процесуального права, а саме частину шосту статті 139, статтю 242 КАС України, не врахував абз. 2 пункту 8 статті 18, пункту 44.7 статті 44 КАС України, а також не врахував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі №814/1258/16, від 13 лютого 2019 року по справі №756/2114/17.
Скаржник просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року по справі №320/44934/23, прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог Товариства відмовити у повному обсязі.
Висновки Верховного Суду
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Відповідно до частини третьої зазначеної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною другою статті 134 КАС України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги Товариства не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність постановлення додаткової постанови.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на наведене правове регулювання колегія суддів Верховного Суду наголошує, що розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, здійснюється за результатами судового розгляду при ухваленні остаточного судового рішення.
При цьому, постановою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року частково задоволено касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року та рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року скасовано, а справу № 320/44934/23 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки додаткова постанова є невід'ємною частиною основного судового рішення, яке в межах цієї справи ще не ухвалене, враховуючи результати касаційного перегляду, тому додаткова постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №320/44934/23 підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 252, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.
Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі №320/44934/23 скасувати.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер