02 грудня 2024 року
м. Київ
справа №300/892/24
адміністративне провадження № К/990/43718/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу Івано-Франківської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЛК+" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою Івано-Франківської митниці на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у справі № 300/892/24.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою та вважаючи, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права, Івано-Франківська митниця подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги її заявник посилається на те, що неможливість сплатити судовий збір у зв'язку з неналежним фінансуванням податкового органу, є поважною причиною пропуску строку на оскарження судового рішення при повторному зверненні. Повернення апеляційної скарги неповинне перешкоджати доступу до правосуддя, та не позбавляє права повторного звернення в межах року і є безумовною підставою для поновлення такого процесуального строку, однак апеляційний суд цього не врахував і безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Частиною третьою статті 295 КАС України (яка визначає загальний строк на апеляційне оскарження) передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У свою чергу, згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як вбачається зі змісту ухвалених у цій справі судових рішень, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року первинну апеляційну скаргу було повернуто згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року вдруге подану апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги зі сплати судового збору.
21 серпня 2024 року Івано-Франківська митниця втретє звернулася з апеляційною скаргою.
Восьмий апеляційний адміністративний суд встановивши, що апеляційна скарга подана з пропуском передбаченого процесуальним законом строку, клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не заявлено, судовий збір не сплачено, ухвалою від 17 вересня 2024 року, залишив скаргу без руху і запропонував усунути вказані недоліки шляхом подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням підстав для його поновлення; документа про сплату судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником було подано до суду лише клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтовував тим, що вважає повторне звернення з апеляційною скаргою до суду з пропуском строку встановленого законом у зв'язку з відсутністю фінансування є вагомою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. До того ж скаржник просив суд продовжити строк усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на незадовільне фінансування.
Аналізуючи наведені апелянтом обставини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд визнав їх неповажними, та ухвалою від 17 жовтня 2024 року, яка є предметом касаційного оскарження, відмовив відповідачеві у відкритті апеляційного провадження. При цьому, суд виходив принципу належного урядування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що митні органи, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.
Також, суд звертає увагу, що апелянтом при повторному звернення з апеляційною скаргою не долучено доказ сплати судового збору і такий також не сплачено на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 01 липня 2024 року.
Так, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Стосовно доводів скаржника, про те, що сплата судових витрат є перешкодою в доступі до правосуддя, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган, як при неодноразовому поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у даній справі суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а наведені податковим органом підстави для поновлення цього строку обґрунтовано визнані судом неповажними.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Івано-Франківської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року у справі №300/892/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх
Судді О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська