Справа № 320/16948/24
про залишення апеляційної скарги без руху
02 грудня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Єгорової Н.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року повернуто вперше подану Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області у жовтні 2024 року апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області 28 листопада 2024 року вдруге подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення доставлено до електронного кабінету ГУ ПФУ у Київській області 06 вересня 2024 року о 20:10 год, тобто з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України 09 вересня 2024 року. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої було 09 жовтня 2024 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції 28 листопада 2024 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яке обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції надійшло до ГУ ПФУ у Київській області лише 25 вересня 2024 року.
Разом з тим, на переконання суду, такі причини пропуску процесуального строку поважними бути не можуть з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ГУ ПФУ у Київській області апеляційну скаргу було залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у зв'язку з несплатою судового збору. Вказаним судовим рішенням було надано апелянту десятиденний строк для усунення недоліків.
У зв'язку з неподанням документу про сплату судового збору в установлений строк суд ухвалою від 29 жовтня 2024 року повернув ГУ ПФУ у Київській області вперше подану апеляційну скаргу. Таким чином, відповідач мав достатній встановлений законодавством строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховується, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 та постанові Верховного Суду від 09 лютого 2023 року по справі №580/2698/20.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що повний текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року про повернення апеляційної скарги доставлений до електронного кабінету ГУ ПФУ у Київській області 29 жовтня 2024 року о 19:14 год., водночас ГУ ПФУ у Київській області повторно подало апеляційну скаргу майже через місяць, що вказує на відсутність процесуальної зацікавленості в апеляційному перегляді судового рішення.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду відповідачем не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції.
Водночас всупереч вимог процесуального закону, із змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, однак не визначає, яке з передбачених ст. 315 КАС України рішень має, на його думку, ухвалити суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до абз. 1 ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що апелянтом пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотанні причини пропуску такого строку поважними визнані не були, в апеляційній скарзі не зазначено вимоги особи, яка подає скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ГУ ПФУ у Київській області строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом надання:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних, на думку апелянта, причин для його поновлення;
- уточненої апеляційної скарги із зазначенням у прохальній її частини вимог особи, яка подає скаргу, до суду апеляційної інстанції з урахуванням положень ст. 315 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 248, 295, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Вказати, що апелянт протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали, має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначити інші причини, які він вважає поважними, для його поновлення, а також усунути інші недоліки, викладені у вказаній ухвалі.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не будуть усунуті інші недоліки апеляційної скарги, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова