Справа № 580/4568/22 Головуючий у 1 інстанції: Руденко А.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
26 листопада 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Безименної Н.В.
Ключковича В.Ю.
За участю секретаря Заміхановської Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь спадкоємця ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь спадкоємця ОСОБА_1 в сумі 129 030 (сто двадцять дев'ять тисяч тридцять) грн 15 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року - без змін (головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев).
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою, в порядку статті 382 КАС України, та просить встановити контроль за виконанням рішення суду в справі №580/4568/22.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 січня 2024 року - скасовано. Прийнято нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати протягом тридцяти днів з дати отримання копії цієї постанови до Черкаського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі №580/4568/21 (суддя-доповідач Аліменко В.О.).
10 квітня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало до Черкаського окружного адміністративного суду звіт від 08.04.2024 № 2300-0902-8/25046 про виконання рішення суду.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області в прийнятті звіту від 08.04.2024 № 2300-0902-8/25046 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №580/4568/22.
Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №580/4568/22 до 31 грудня 2024 року.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити ухвалу суду, виключивши з неї частину мотивації, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
25 листопада 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.ч. 1-2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статтей 129 та 129-1 Конституції України, обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Конституційний Суд України вказав, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Матеріали справи свідчать, що 10 квітня 2024 року, на виконання вимог постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2024 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало до Черкаського окружного адміністративного суду звіт від 08.04.2024 № 2300-0902-8/25046 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №580/4568/22.
У даному звіті Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області послалось на положення пункту 1 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 (далі - Порядок №1165), та вказало, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зазначило, що кошти в сумі 129 030,15 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Виплату нарахованих коштів позивачу частково проведено разовими дорученнями на картковий рахунок через AT Ощадбанк в розмірі 4 490,22 грн. Станом на 19.03.2024 залишок невиплачених коштів на виконання рішення суду складає 124 539,93 грн.
Так, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області в прийнятті звіту від 08.04.2024 № 2300-0902-8/25046 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі №580/4568/22, встановлено новий строк для подання звіту, а також, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області штрафу.
Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, Черкаський окружний адміністративний суд, зокрема, послався на положення пункту 1 Порядку № 1165, згідно якого, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі, нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що Порядок № 1165 розроблений та затверджений Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов'язаних з ними виплат, є обов'язковим для виконання всіма органами та посадовими особами, у тому числі, органи Пенсійного фонду України.
Отже, суд першої інстанції погодився з позицією пенсійного органу та зазначив, що кошти у сумі 129 030,15 грн включено до Реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як було вищезазначено, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023, у даній справі визнано противоправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не виплати недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь спадкоємця ОСОБА_1 , а також, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити виплату недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь спадкоємця ОСОБА_1 в сумі 129 грн 15 коп.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшли висновку про те, що положення Порядку №1165 до спірних правовідносин не застосовуються, тому право позивача на отримання пенсії, яка належала за дні життя померлій ОСОБА_2 , однак не була нею отримана, право на спадкування за законом, яке встановлено нотаріусом і ніким не оскаржене, є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Разом з тим, приймаючи оскаржувану ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року, судом першої інстанції не було враховано вищевказані висновки, що викладені в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2023 у даній справі.
Враховуючи вищевказане, посилання суду першої інстанції при вирішенні питання про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про виконання рішення суду на положення Порядку № 1165 є помилковим, а тому, колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року в мотивувальній частині, з урахуванням висновків викладених в постанові суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
У відповідності до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, а тому, оскаржувана ухвала підлягає зміні в мотивувальній частині.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229, 243, 287, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року змінити в мотивувальній частині, з урахуванням висновків викладених в постанові суду апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Безименна Н.В.
Ключкович В.Ю.
Повний текст постанови виготовлено 02.12.2024 р.