03 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/6233/24
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Федусика А.Г., Осіпова Ю.В.,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3821про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
03.07.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2016 по 12.04.2017 індексації грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, у якому відбувалось підвищення посадових окладів військовослужбовців, - січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 за період з 01.08.2016 року по 12.04.2017 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 12.04.2017 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2016 року по 12.04.2017 року із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вище означеним рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог суб'єктом владних повноважень подано апеляційну скаргу безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24 - залишено без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надано скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 1453 грн. 44 коп.
18.11.2024 року на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору - відмовлено.
Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24, на 10 днів з дня отримання даного судового рішення.
29.11.2024 року до П'ятого апеляційного адміністративного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання щодо продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого скаржник вказує про наявність організаційних труднощів зі сплати судового збору, відсутність своєчасного фінансування для сплати судового збору. Крім цього, відповідач стверджує, що вживає усіх можливих заходів для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вище означеному клопотанню суб'єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, судова колегія уважає за необхідне зазначити про таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої та другої статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб'єктів до яких таке відстрочення застосовується обов'язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Разом з цим, наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити йому сплату судового збору.
Ураховуючи те, що скаржник не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» і заявником не зазначено підстав, з якими чинне законодавство пов'язує відстрочення сплати судових витрат, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Надаючи оцінку вище означеному клопотанню скаржника про продовження строку на усунення недоліків, в системному зв'язку з положеннями чинного законодавства України, колегія суддів уважає за необхідне зазначити про таке.
Право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Зі змісту положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що надання документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі є одним із процесуальних обов'язків для реалізації права на звернення до суду, зокрема з апеляційною скаргою.
Обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
У даному випадку, судовою колегією враховуються положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно із якими однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Тобто, сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права.
Апеляційний суд зазначає, що військова частина НОМЕР_1 , діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи.
До того ж, військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування державного органу, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останньою покладених на неї нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги.
Маючи намір реалізації наданого права на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Причин, які унеможливлювали звернення до суду з належними чином оформленою апеляційною скаргою (в тому числі з наданням документа про оплату судового збору у повному обсязі) у встановлений законом строк та виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху військова частина НОМЕР_1 не зазначає.
При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Частиною 1 статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це установлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України установлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Отже, положеннями даної статті передбачено право суду продовжувати процесуальний строк.
На переконання судової колегії, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку для усунення недоліків апеляційної скарги і, як наслідок, не є поважною підставою для продовження процесуального строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
За таких обставин, у задоволенні клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги в частині сплати судового збору слід відмовити.
У відповідності до ч.2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).
Згідно із ч.1 ст. 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і установлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
З урахуванням приписів ч.4 ст. 169 КАС України, в поєднанні з положеннями ч.2 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.
Оскільки визначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 року недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24, з урахуванням положень ч.2 ст.298, п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.296, ст. 298 КАС України, апеляційний суд
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.09.2024 року у справі №400/6233/24 - повернути особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
Судді А.Г. Федусик Ю.В. Осіпов