П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 523/3669/24
Головуючий І інстанції: Мурманова І.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 30 травня 2024 року (м.Одеса, дата складання повного тексту ухвали - 30.05.2024р.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
05.03.2024р. ОСОБА_1 звернувся до Суворовського районного суду м.Одеси з позовом до УПП в Одеській області, в якому просив скасувати постанову від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537 про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 3400 грн., та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Також, в позовній заяві ОСОБА_1 просив поновити йому процесуальні строки звернення до суду, оскільки про наявність спірної постанови від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537 він дізнався лише 22.02.2024р. з відкритого виконавчого провадження щодо нього за вищевказаною постановою. При цьому, позивач зазначив, що час отримання постанови підтверджується підписом на документі про отримання відповідної постанови.
Ухвалою суду першої інстанції від 07.03.2024р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду.
22.03.2024р. позивачем подано до суду 1-ї інстанції заяву про поновлення строку звернення до суду, на підтвердження чого надав суду копію супровідного листа про отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження 08.02.2024р. та отримання 22.02.2024р. спірної постанови від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537.
Так, ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 01.04.2024р. заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду - задоволено, у зв'язку із чим було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.
17.04.2024р. на адресу суду першої інстанції надійшло клопотання УПП в Одеській області про залишення позову без розгляду, у зв'язку із значним пропуском строку на звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказав, що наведені вище твердження ОСОБА_1 не відповідають дійсності, оскільки на його адресу, яка також зазначена в позовній заяві, було направлено копію спірної постанови про накладення адміністративного стягнення від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537, що підтверджується листом-списком направлень від 16.08.2023р. №617. При цьому, позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 08.02.2024р., а відтак був обізнаним щодо підстав відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30 травня 2024 року (постановленою у відкритому судовому засіданні) клопотання відповідача - задоволено, а позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду на підставі ч.4 ст.123 КАС України.
Не погоджуючись із вказаним вище судовим рішенням, позивач 13.06.2024р. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.05.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.
25.06.2024р. матеріали справи надійшли до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
23.07.2024р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач заперечував щодо її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та просив оскаржувану ухвалу суду попередньої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
У відповідності до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для її задоволення.
Так, спірні правовідносини у справі склалися з приводу визнання протиправною та скасування постанови від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537 про накладення адміністративного стягнення, якою позивача визнано винним за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 3400 грн.
На стадії ж апеляційного провадження спірним є питання дотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду із даним позовом.
Частиною 1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Щоб адміністративний позов був прийнятий до провадження судом першої інстанції, позивачу необхідно дотримуватись порядку подання позовної заяви в межах реалізації права на звернення до суду та кореспондуючого права на повноважний суд з урахуванням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.55 Конституції України, а також ст.5 КАС України. Так, реалізація захисту порушеного або оспорюваного права відбувається шляхом пред'явлення позову у формі позовної заяви до суду 1-ї інстанції, однак у межах часових рамок, визначених законом.
У розумінні ч.1 ст.118 КАС України, процесуальними строками є встановлені законом або ж судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями та роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, що повинна неминуче настати.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися й інші строки для звернення до суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або ж повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст.289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- та кінозйомки, відеозапису, у тому числі, в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин даний строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналогічні за змістом норми закріплені у ч.2 ст.286 КАС України, за якою позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а відносно рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, під час вирішення питання про пропуск строку звернення з позовом до суду стосовно оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, підлягає з'ясуванню дата отримання цієї постанови.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.11.2023р. у справі №290/606/23.
Так, приймаючи оскаржувану ухвалу про залишення без розгляду позовної заяви, суд 1-ї інстанції виходив із того, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із даним позовом, в межах строку, встановленого ст.286 КАС України, у 2023р., або 18.02.2024р., тобто з моменту коли дізнався та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення грошових коштів за оскаржуваною постановою від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537.
Втім, судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим та, в першу чергу, передчасним, з огляду на наступне.
Як встановлено колегією суддів, спірна постанова серії ЕАТ №7522537 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнята інспектором УПП в Одеській області рядовим поліції ОСОБА_2 - 13.08.2023р.
При цьому, у даній постанові інспектором чітко зафіксовано, що від отримання її копії позивач відмовився.
Водночас, факт її прийняття саме 13.08.2023р. за його участі, позивач ОСОБА_1 категорично заперечує. При цьому, відомостей направлення цієї постанови на адресу ОСОБА_1 оскаржувана постанова у її відповідній графі не містить.
Так, лист-список направлень від 16.08.2023р. №617, долучений відповідачем до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, дійсно свідчить про те, що оскаржувана постанова від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537 була направлена на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , однак, варто звернути увагу на той факт, що будь-яких відомостей про її отримання ні матеріали справи, ні онлайн-сервіс Укрпошти «https://www.ukrposhta.ua/ua» (відстеження поштового відправлення по Україні за повідомленим відповідачем трек-номером відправлення: 0600039373774) не містять. Не надав таких доказів і відповідач під час апеляційного перегляду даної справи.
У свою чергу, колегією суддів враховуються доводи ОСОБА_1 про те, що він наприкінці лютого 2024р. (а саме 22.02.2024р.) дізнався про існування виконавчого провадження, відкритого на підставі постанови УПП в Одеській області від 13.08.2023р. серії ЕАТ №7522537. І лише тільки після отримання копії цієї постанови у державного виконавця, як зазначає позивач в апеляційній скарзі, ознайомився з її змістом.
Разом з тим, жодні документи, які б належним та достатнім чином підтверджували повідомлені обставини, у матеріалах справи відсутні. Так, на супровідному листі Суворовського відділу ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 18.01.2024р. №13565 міститься дві відмітки про отримання позивачем постанови від 18.01.2024р. про відкриття виконавчого провадження та спірної постанови від 13.08.2023р. про накладення адміністративного стягнення із одночасним зазначенням двох різних дат - 08.02.2024р. та 22.02.2024р., що, власне, не дає можливості остаточно стверджувати про отримання ОСОБА_1 постанови УПП в Одеській області саме - 22.02.2024р.
Будь-яких інших підтверджень (у тому числі й інформації від органу ДВС) відносно дати отримання позивачем спірної постанови (або ж спростування доводів позивача) матеріали справи не містять. Відтак, на момент постановлення ухвали від 30.05.2024р. судом попередньої інстанції не було достеменно встановлено день ознайомлення ОСОБА_1 із змістом спірної постанови, у зв'язку із чим, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У відповідності до змісту ст.121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Одночасно, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає таким умовам: 1) це обставина чи кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ж ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними та допустимими засобами доказування.
За правилами ст.ст.123,169 КАС України, суд зобов'язаний перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, які передбачені ст.122 КАС України.
Наслідки ж пропуску строку звернення до суду регламентовані ст.123 КАС України.
Як передбачено ч.ч.3,4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Верховний Суд у справі №640/5645/19 (постанова від 23.09.2020р.) щодо застосування положень ч.ч.3 та 4 ст.123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Як зазначено у згаданому рішенні Верховного Суду, постановляючи оспорювану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, зазначивши, що він не навів будь-яких доводів та не надав доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду. Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.
Вказана позиція Верховного Суду є сталою та знайшла своє подальше відображення, зокрема, у постановах від 17.03.2021р. у справі №160/3092/20, від 18.03.2021р. у справі №640/23204/19, від 31.01.2023р. у справі №640/18309/21, від 23.11.2023р. у справі №640/15942/19 та від 25.04.2024р. у справі №540/8074/21.
Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції, з урахуванням наведених вище позицій Верховного Суду вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, помилково не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути (у тому числі з урахуванням доводів відповідача), чим не надав ОСОБА_1 можливості повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.
До того ж, зазначаючи про невиконання позивачем вимог КАС України, які встановлюють обов'язок у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, суд 1-ї інстанції не врахував, що залишення позовної заяви без розгляду, серед іншого, з підстав невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо змісту позовної заяви, є залишення її без руху з відповідних підстав, доказів чого матеріали справи не містять. Це при тому, що наведені позивачем обставини (які визнані в подальшому неповажними), були в повному обсязі враховані судом 1-ї інстанції під час поновлення позивачу строку звернення до суду та, відповідно, відкриття провадження у справі.
Підсумовуючи викладене вище, висновки судді Суворовського районного суду м.Одеси, при залишенні без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 на підставі ч.ч.3 та 4 ст.123 КАС України, зумовлюють утворення перешкод особі у доступі до правосуддя та не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
За правилами ст.320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду 1-ї інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
У відповідності до ч.3 ст.312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, ухвала судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30.05.2024р. - скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.169,241,243,308,311,312,320,321,322,325,328 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Суворовського районного суду м.Одеси від 30 травня 2024 року - скасувати та направити справу №523/3669/24 до суду першої інстанції - для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови виготовлено: 02.12.2024р.
Головуючий у справі
суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов
Судді: М.П. Коваль
В.О. Скрипченко