П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
03 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/15666/23
Перша інстанція: суддя Дубровна В.А.,
повний текст судового рішення
складено 30.08.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду до Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення доплати, ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , заборгованість по індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення доплати, ОСОБА_1 грошового забезпечення, у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.03.2018 року;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.03.2018 (включно);
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення, ОСОБА_1 доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 31.05.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість у вигляді доплати до грошового забезпечення у розмірі до 50 % від грошового забезпечення за період з 01.03.2021 року по 31.05.2023 року пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов'язків в умовах безпосереднього контакту з населенням відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни»;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Департамент патрульної поліції у місячний строк подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у цій справі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 07.11.2015 року по теперішній час проходить службу в Департаменті патрульної поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №5 батальйону №2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Адвокат позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації в частині нарахованих та виплачених ОСОБА_1 доплат до грошового забезпечення за період його служби з 07.11.2015 року, а саме, за службу в нічний час, індексації грошового забезпечення, а також з березня 2020 року доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та протягом 30 днів з дня його відміни». Листом від 20.06.2023 за вих. №634аз/41/5/05-2023 Департамент патрульної поліції повідомив представника позивача, що ОСОБА_1 до служби у нічний час не залучався, а тому відсутні підстави для такої доплати, індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності Постанови КМУ від 18.10.2017 року № 782, доплату за службу в умовах карантину, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375, здійснено за період з березня по грудень 2020 р на загальну суму 47 553,99 грн. та за січень-лютий 2021 року в сумі 12 624,35 грн.
Вважаючи, що відповідачем безпідставно не здійснено нарахування та виплату позивачу доплату за службу в нічний час у період з 07.11.2015 по 31.03.2018 року, індексацію грошового забезпечення в період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, а також доплату до грошового забезпечення під час дії карантину у період з 01.03.2021 року по 31.05.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача, заперечував проти заявлених позовних вимог, зазначаючи, що позивач не має права на індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по травень 2016 року через низький індекс споживчих цін, по-друге, позивач не має права на індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, так як індексація грошового забезпечення поліцейських була передбачена у постанові Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення», де Кабінетом Міністрів України внесено зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації троп доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країн 17 липня 2003 року №1078, доповнивши абзац п'ятий після «військовослужбовців» словом, «поліцейських». Вказана Постанова на чинності з 24 жовтня 2017 року; по-третє, позивач має право на виплату грошового забезпечення, яке виплачено йому несвоєчасно або в меншому розмірі тільки за період не більше, ніж за три роки, що передують зверненню за одержанням такого грошового забезпечення, в даному випадку три річний строк минув у жовтні місяці 2020 року, як це передбачено Порядком № 260. Щодо вимоги позивача з приводу нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 31.03.2018 року, то пунктом 11 Розділу І Порядку №260 встановлено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача компенсацію за службу в нічний час з 07 листопада 2015 року по 31 березня 2018 року. Однак, враховуючи факт звернення з цією вимогою до суду лише 29 червня 2023 року та положення п. 11 Розділу І Порядку №260, вважаємо що вимога позивача порушує норми законодавства, тому не підлягає задоволенню. Щодо вимоги позивача про зобов'язання Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до грошового забезпечення поліцейських за службу в умовах карантину, то вона суперечить пункту 5 Постанови №375, оскільки вищезазначені виплати здійснювались в межах видатків державного бюджету передбачених за відповідними бюджетними програмами (КПКВК 1007060) головних розпорядників бюджетних коштів (МВС). Звертає увагу суду, що головним розпорядником бюджетних коштів та виконавцем бюджетних програм є Міністерство внутрішніх справ та Національна поліція України, а Департамент патрульної поліції таким не є. Крім того, представник позивача при нарахуванні сум доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 за службу в умовах карантину необґрунтовано використовує сталий 50 відсотковий показник від грошового забезпечення, не враховуючи встановлені чинними нормами законодавства Україні граничні розміри нарахування додаткового до 50 відсотків грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо нездійснення ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з листопада 2015 по березень 2018 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з листопада 2015 по березень 2018 року (включно).
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не здійснення ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» за період з 01.03.2021 року по 31.05.2023 року.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» за період з 01.03.2021 року по 31.05.2023 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 з 02.11.2017 року проходить службу в управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на різних посадах, зокрема, з 11.11.2022 року на посаді інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку, що підтверджується наказами Департаменту патрульної поліції. (а.с.117-120).
26.05.2023 року представник позивача звернулась до Департаменту патрульної поліції з адвокатським запитом № 168 про надання щодо кількості нічних змін, відпрацьованих ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 року по теперішній час та нарахування та виплату доплати за службу у нічний час за вказаний період; про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по теперішній час; нарахування та виплату доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 , як поліцейському, який забезпечував життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 в період з березня 2020 року по день звернення із запитом. (а.с.45)
20.06.2023 року Департамент патрульної поліції листом за вих. №634аз/41/5/05-2023 повідомив представника позивача, зокрема, що згідно з пунктом 6 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260 підставою для виплати та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції. Відповідно до наказів ДПП з 07.11.2015 року до 31.03.2018 року до служби в нічний час ОСОБА_2 не залучався, тому підстави для нарахування та виплати зазначеної доплати відсутні. Інформує, що поліцейському нараховано та виплачено доплату за службу в нічний час з 01.04.2018 року до 30.04.2023 року в сумі 12 532,67 грн. (інформація про розміри доплати помісячно додається). Згідно з частиною п'ятою статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року № 782 унесено зміни до пункту 2 Порядку № 1078 та доповнено абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських». Індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться після набрання чинності вказаною постановою, тобто з 01 листопада 2017 року. З огляду на зазначене підстави для виплати індексації з 07.11.2015 до 31.10.2017 відсутні. Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» дію Закону зупинено. Зважаючи на це, індексація грошового забезпечення з січня 2023 року не проводиться. Водночас, ОСОБА_3 нарахована і виплачена індексація грошового забезпечення з листопада 2017 року до грудня 2022 року - 72 595,22 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» та наказів ДПП у межах виділених асигнувань на зазначені цілі ОСОБА_3 здійснено доплату за службу в умовах карантину з березня до грудня 2020 року - 47 553,99 грн. із січня до лютого 2021 року - 12 624,35 грн. Ураховуючи, що бюджетні асигнування для виплати додаткової доплати за програмами 1007060, 1007070 з березня 2021 року до березня 2023 року не виділялись, накази ДПП не видавались, підстави для нарахування та здійснення такої доплати з 01.03.2021 до 28.02.2023 відсутні. (а.с.22-24)
Відповідно до Інформації щодо здійснення доплати за службу у нічний час інспектору взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ОСОБА_1 за період з червня 2018 року по лютий 2023 року виплачена сума доплати за службу в нічний час в розмірі 12 532,67 грн. (а.с.25)
Відповідно до Інформації щодо здійснення доплати на період дії карантину інспектору воду № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку УШІ в Одеській області ОСОБА_1 з березня 2020 року по лютий 2021 року виплачена сума доплати на період дії карантину в розмірі 60178,34 грн. (а.с.26)
Вважаючи, що за період несення служби відповідачем протиправно не нараховано та не виплачено доплату за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 31.03.2018 (включно); доплату на період дії карантину за період з березня 2021 року по 31.05.2023 року, індексацію грошового забезпечення за період з лютого 2015 року по жовтень 2017 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
У свою чергу частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
За правилами частини першої статті 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік грошових доходів громадян, які підлягають індексації, додатково визначено в пункті 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, що набрала законної сили 24 жовтня 2017 року, до вказаної норми права внесено зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.
Разом з тим факт приведення пункту 2 Порядку №1078 у відповідність до вимог частини п'ятої статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» та статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» лише 24 жовтня 2017 року не є підставою для позбавлення позивача гарантованого права на нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період проходження служби, що передував прийняттю постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782.
Колегія суддів вважає помилковими довода апелянта про те, що до внесення відповідних змін до п. Порядку №1078 були відсутні підстави для індексації грошового забезпечення позивача, оскільки вони суперечать положенням частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", які прямо передбачають, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі - оплата праці (грошове забезпечення).
Щодо посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає наступне.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту).
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України, зокрема, частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
19.07.2022 набрав чинності Закон №2352-IX, яким частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Разом з тим, Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», КЗпП України доповнено главою XIX такого змісту: « 1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Отже, запровадження на території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.
Карантин в Україні, пов'язаний з COVID-19, діяв з 12.03.2020 (постанова Уряду від 11.03.2020 № 211) та закінчився 30.06.2023 (постанова Уряду від 27.06.2023 №651).
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 25.04.2023 у справі №380/15245/22, від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, від 02.08.2023 у справі №380/17776/22, від 17.08.2023 у справі №380/14039/22.
З огляду на те, що позивач звернувся до суду з даним позовом 29.06.2023, тобто під час дії карантину, тому строк, визначений частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022), не підлягає застосуванню, оскільки такий продовжено на строк дії карантину, який закінчився 30.06.2023.
Щодо правомірності не нарахування та не виплати відповідачем доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 року по 31.03.2018 рік, колегія суддів погоджується з висновками суду щодо задоволення позовних з огляду на наступне.
З 07.11.2015 набрав чинності Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII ), статтею 94 якого визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. За поліцейськими, які тимчасово проходять службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Поліцейські, відряджені до інших органів державної влади, установ, організацій та прикомандировані відповідно до цього Закону, отримують грошове забезпечення, враховуючи посадовий оклад за посадою, яку вони займають в органі, установі чи організації, до якої вони відряджені, а також інші види грошового забезпечення, визначені цим Законом. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Згідно з пп.3 п.5 постанови КМ України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції2 (далі - постанова КМ України від 11.11.2015 № 988), виплачувати: доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Наказом МВС від 06.04.2016 № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок №260), який набрав чинності з 27.05.2016.
Відповідно до п.11 розд.1 Порядку №260, грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Згідно з п.12 розд.1 Порядку №260, звернення поліцейського щодо неправильної виплати грошового забезпечення розглядаються в установленому законодавством України порядку.
Пунктом 11 розд.2 Порядку №260 визначено, що поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час. Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час. Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється керівником підрозділу, у якому проходить службу поліцейський, шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною в додатку 1 до цього Порядку та умов, яка до 15 числа місяця, наступного після залучення поліцейських до несення служби в нічний час, подається до фінансового підрозділу. Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби в нічний час, підтверджене вказаними вище документами, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 22.06.2023 року супровідним листом за вих. № 3601/3/41/13/19/01-23 відповідачем на адвокатський запит надано представнику позивача Довідку обліку несення служби інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 майора поліції ОСОБА_1 за період з листопада 2015 року по травень 2023 року згідно з розстановками сил та засобів, ніс службу в нічний час, у т.ч. у спірному періоді з листопада 2015 року по березень 2018 року. (а.с.68, 71)
Вказаним спростовується довід відповідача, викладений у листі від 20.06.2023 за вих. №634аз/41/5/05-2023, щодо не несення позивачем служби у нічний час.
Щодо правомірності не нарахування та не виплати відповідачем додаткової доплати до грошового забезпечення ОСОБА_1 під час служби в особливих умовах (період карантину), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 з квітня 2021 року по 31.05.2023 року, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст.28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у складі Державного бюджету України створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-СоV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Кошти зазначеного фонду спрямовуються на: додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби СОVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року №375 (далі - Постанова № 375) врегульовані деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СOVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни.
Пунктом 1 Постанови № 375 передбачено, що на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 року № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров'я (далі - Порядок №485).
У пункті 1 Порядку №485 вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі - бюджетні кошти).
Згідно з п. 2 Порядку №485 головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція далі - органи системи МВС).
Абзацами першим та другим пункту 4 Порядку №485 встановлено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів У країни з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 03 червня 2020 року № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину», яким приписано керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Системний аналіз наведених норм свідчить, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським, 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема, шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які, внаслідок безпосереднього виконання своїх обов'язків, забезпечують життєдіяльність населення і мають безпосередній контакт з ним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на різних посадах, зокрема, з 11.11.2022 року на посаді інспектора взводу № 1 роти № 5 батальйону № 2 полку, що підтверджується наказами Департаменту патрульної поліції.
Зі змісту наявних у матеріалах справи інформації щодо здійснення доплати на період дії карантину за період з березня 2020 року по лютий 2021 року ОСОБА_1 була нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, передбачена Постановою № 375 (а.с.26).
У свою чергу, заперечуючи наявність у позивача права на отримання такої допомоги в наступні періоди (з березня 2021 року по травень 2023 року), відповідач зазначає, фінансування для здійснення доплати поліцейським, починаючи з березня 2021 року було припинено. Разом з тим, відповідач не є розпорядником коштів та не має повноважень щодо прийняття рішень чи подання звернень про виділення таких коштів.
Водночас, такі доводи апелянта є безпідставними, оскільки відсутність коштів на рахунку відповідача для виплати доплати до грошового забезпечення поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, за період з березня 2021 року по травень 2023 року, не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Джабурія
Судді Н.В. Вербицька К.В. Кравченко