29 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/2510/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року
у справі №340/2510/24
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати накази командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 № 187, від 04.12.2022 № 338 в частині самовільного залишення ОСОБА_1 військової частини та накази від 07.09.2022 № 250, від 17.12.2022 № 351 в частині повернення до військової частини ОСОБА_1 для подальшого проходження служби;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з червня по грудень 2022 року та додаткову винагороду з червня по грудень 2022 року в розмірі 30000,00 грн, відповідно до постанови КМУ №168 від 22.02.2022.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №340/2510/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судом зазначено, що матеріалами справи підтверджується, що командир військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_2 доповів про те, що ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 23.06.2022 року, а лейтенант ОСОБА_3 доповів про те, що ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 04.12.2022. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини. З огляду на встановлені факти самовільного залишення військової частини позивачем та повернення після відсутності, відповідачем правомірно виносились оскаржувані накази.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у праві №340/2510/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Скаржник в доводах апеляційної скарги вказує, що відповідачем не доведено факт самовільного залишення військової частини в період з 23.06.2022 по 07.09.2022 з 04.12.2022 по 17.12.2022, що свідчить про відсутність підстав для винесення наказів 03.07.2022 № 187, від 04.12.2022 № 338 в частині самовільного залишення та накази від 07.09.2022 № 250, від 17.12.2022 № 351 в частині повернення до військової частини. Тому вважає протиправним припинення виплати грошового забезпечення в зазначені періоди. Позивач наполягає на тому, що судом першої інстанції не враховано аргументи та пояснення позивача, викладені в позові, не проаналізовано матеріали справи, не враховано, що згідно ст.ст. 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, прийняттю рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення передує проведення службового розслідування. Зазначене в цілому порушує право позивача на справедливий судовий розгляд, з огляду на що заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення суду.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до п.2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 115 від 25.04.2022 старшого солдата ОСОБА_1 з 25 квітня 2022 призначено на посаду оператора 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 та зараховано в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.
Солдат ОСОБА_1 23.06.2022 самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
По даному факту командиром військової частини НОМЕР_2 , в підпорядкуванні якої перебуває військова частини НОМЕР_1 , а також до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованому у м. Краматорську, засобами зв'язку “СЕДО», направлено письмову доповідь за №706 від 03.07.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №184 від 03.07.2022 солдат ОСОБА_1 , оператор 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважався таким що самовільно залишив військову частину з 23 червня 2022 року з припиненням виплати грошового забезпечення.
За фактом самовільного залишення військової частини в умовах воєнного стану військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , в тому числі солдатом ОСОБА_1 , що мало місце 23.06.2022 року в місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 , Першим слідчим відділом Територіального управління ДБР розташованого у місці Краматорську 07.07.2022 відкрито кримінальне провадження №42022052100000631 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 408 ч.4 КК України.
В подальшому солдат ОСОБА_1 повернувся до військової частини НОМЕР_1 для проходження служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №250 від 07.09.2022 солдат ОСОБА_1 , оператор 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважався таким що прибув до військової частини після самовільного її залишення та з 07.09.2022 року йому відновлено виплати грошового забезпечення.
Також, солдат ОСОБА_1 04.12.2022 самовільно залишили пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 . По даному факту командиром військової частини НОМЕР_2 в підпорядкуванні якої перебуває військова частини НОМЕР_1 , а також до Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованому у м. Краматорську, засобами зв'язку “СЕДО», направлено письмову доповідь за №1319 від 04.12.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №338 від 04.12.2022 року солдат ОСОБА_1 , оператор 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважався таким що самовільно залишив військову частину, з 05.12.2022 знятий з усіх видів забезпечення.
17 грудня 2022 року солдат ОСОБА_1 повернувся до військової частини НОМЕР_1 для проходження служби, про що командиру військової частини НОМЕР_2 та відповідним правоохоронним органам направлено письмову доповідь №1377 від 17.12.2022.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №351 від 17.12.2022 солдат ОСОБА_1 , оператор 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважався таким що прибув до військової частини після самовільного її залишення та з 18 грудня 2022 року йому відновлено виплати грошового забезпечення.
По факту самовільного залишення військової частини солдатом ОСОБА_1 в період з 04.12.2022 по 17.12.2022 року до управління Державного бюро розслідувань розташованому у місті Краматорську, в порядку ст. 214 КПК України 30.06.2023 за вих.№3725 направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з відповідним пакетом документів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 363 від 29.12.2022 солдата ОСОБА_1 , оператора 3-ї механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 29 грудня 2022 року №329-РС зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_3 , визнано таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби.
За період відсутності позивача у військовій частині НОМЕР_1 грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2022 № 187, від 04.12.2022 № 338, законність та обґрунтованість яких є предметом розгляду даної справи і щодо яких суд першої інстанції не знайшов підстав для скасування.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).
Згідно з вимогами п.15 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення не виплачується за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.
Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Відповідно до п.14 розділу ХХХІV наказу №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Отже, встановлений факт самовільного залишення військовослужбовцем військової частини є правовою підставою для припинення виплати військовослужбовцю грошового забезпечення.
В апеляційній скарзі позивач не зазначає про наявність доказів, які б спростовували факт самовільного залишення позивачем розташування військової частини, та підстави винесення оскаржуваних ним наказів. Заперечуючи посилання суду першої інстанції на відзив та долучені відповідачем докази, позивач стверджує про неможливість ознайомлення із зазначеними документами. В той же час матеріали справи містять відзив з додатками та підтвердження відправлення відповідачем на адресу позивача відзиву з додатками ( арк. спр. 48), яким при винесенні рішення надав оцінку суд першої інстанції.
Враховуючи те, що факт самовільного залишення військової частини, позивачем не спростовано, відповідач діючи у межах своїх повноважень, враховуючи вимоги Порядку № 260, обґрунтовано прийняв накази від 03.07.2022 № 187, від 04.12.2022 № 338 про припинення виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди. На переконання судової колегії, у даній справі не йдеться про дисциплінарне стягнення та службове розслідування , на що наголошує позивач, питання виплати грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. З огляду на те, що позивачем жодними доказами не спростовано підстави прийняття оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №340/2510/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко