03 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10576/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року (суддя Пасічник Ю.П.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2016 пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 58 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.
Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії за вислугою років з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2023 року пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням 5 відсотків, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ до грошового забезпечення, тобто в розмірі 58 відсотка відповідних сум грошового забезпечення.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач звільнений зі служби не у відставку, а у запас у зв'язку з хворобою, то відповідно до норм чинного законодавства він не має права на перерахунок пенсії з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, яка призначається лише особам, звільненим у відставку за віком або станом здоров'я.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до виписки з наказу МВС в Кіровоградській області №78о/с від 01.04.1996 позивач звільнений з органів внутрішніх справ у запас за п. «б» ст. 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого поставною Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (а.с.26).
В квітні 1996 р. позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за вислугу років в розмірі 53% грошового забезпечення (а.с.40звор.).
06.12.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та подальшої виплати призначеної пенсії за вислугу років з урахуванням 5%, внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС до грошового забезпечення, тобто в розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.18,19).
Листом від 14.12.2023 позивача поінформовано про те, що підстави для перерахунку пенсії відсутні, що і стало підставою для звернення до суду (а.с.20).
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
Відповідно до статті 23-1 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 рокуза№565-ХІІ(чинного на час призначення позивачу пенсії) пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
За приписами п. «а» статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. «б» - «д» ст. 1-2 цього Закону, незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше, за винятком осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону.
Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону №2262-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу) визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (п. «а» ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст.43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції на час виникнення спірних відносин) звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Згідно пункту 62 Положення № 114 (в редакції чинній на момент призначення пенсії) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
За змістом підпункту «б» пункту 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
При цьому, відповідно до підпункту «б» пункту 65 Положення № 114 особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії, винесеним до звільнення особи із служби.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що звільнення зі служби в запас і у відставку є різними формами звільнення та пов'язані з настанням різних обставин.
Звільнення у запас через хворобу здійснюється у випадку недосягнення особою віку, встановленого Законом № 2232-XIIдля перебування у запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я непридатні до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатні 2-го ступеня). Натомість звільнення у відставку через хворобу здійснюється щодо осіб, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
З матеріалів справи вбачається, зокрема позивача звільнено зі служби за станом здоров'я, згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено в запас Збройних Сил України за п. 64 «б» (через хворобу)на підставі наказу №78о/с від 01.04.1996.
При цьому, на момент призначення пенсії позивачу пункт «а» частини першої статті 13 Закону № 2262-XII передбачав, що пенсії за вислугу років військовослужбовцям призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 відсотків, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. За кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що позивачу, який звільнений в запас, правильно встановлено пенсію у розмірі 53 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки розмір 55 % грошового забезпечення при обрахуванні пенсії застосовується для осіб, які звільнені у відставку за віком або за станом здоров'я.
Також, апеляційний суд зазначає, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» внесено зміни в пункт «а» статті 13 Закону № 2262-XII та розширено коло осіб, яким призначається пенсія на підставі пункту «а» частини першої статті 13 цього Закону за рахунок осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Суд апеляційної інстанції вважає, що вказані зміни застосовуються до осіб, звільнених зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», а відтак, необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність у особи права на призначення пенсії у розмірі 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення, є звільнення у відставку за віком або за станом здоров'я, на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Оскільки позивача звільнено зі служби у запас через хворобу ще 01.04.1996, а не у відставку за віком чи за станом здоров'я на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, то відповідно до наведених вище норм законодавства він не має права на перерахунок пенсії з урахуванням 55 процентів до грошового забезпечення внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 05.02.2021 у справі № 1.380.2019.000262 та від 11.03.2021 у справі № 1.380.2019.002722, від 13.04.2022 у справі №0540/6069/18-а.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, не правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, та підлягає скасуванню.
В силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись 308, 311, 315, 317, 321, 322,325, 328 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров