02 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 190/857/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу в м. Дніпрі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року (суддя Кудрявцева Ю.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області про скасування постанови №2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області,-
ОСОБА_1 звернулась із адміністративним позовом до виконавчого комітету П'ятихатської міської ради про скасування постанови №2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області, в якій просила скасувати постанову №2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; стягнути з П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області на користь позивача понесені нею витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.03.2024 року інспектором СЮП Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Зарівняк А.С. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928765; протокол про вчинення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_2 , на підставі якого винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, винесено з порушенням КУпАП, зокрема в протоколі відсутня інформація про свідків, хоча їхні пояснення долучені до матеріалів справи. Крім того позивач вважає, що ухвалення 12.04.2024 року Постанови №2 адміністративної комісії при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області відбулось з порушенням вимог ст.216 КУпАП, оскільки на її думку з присутніх на засіданні комісії не всі є членами комісії. Також зазначає, що спірна постанова не містить інформації щодо дати надходження матеріалів на розгляд комісії і взагалі під час винесення постанови не доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, належними та допустимими доказами. Вказує, що під час розгляду справи адміністративною комісією, були порушені права ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами справи та отримання правової допомоги.
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмолено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржниця обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи внаслідок залишення без уваги доводів, викладених у позовній заяві.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки 25.03.2024 інспектором СЮП ВП Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Зарівняк А.С. стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928765 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, згідно якого 25.03.2024 о 12.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж підсистеми для куріння тютюну «SUORIN» за 299 грн. неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1)
28.03.2024 адміністрований матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП було передано на розгляд адміністративної комісії при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради.
12.04.2024 адміністративною комісією при виконавчому комітеті П'ятихатської міської ради винесено постанову № 2 про накладення адміністративного стягнення, в якій зазначено, що 25.03.2024 о 12.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , здійснила продаж підсистеми для куріння тютюну «SUORIN» за 299 грн. неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП. Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а.с.24).
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , написаних нею власноруч при складанні протоколу (а.с.2), вона зазначала, що працює продавцем у магазині, де здійснюється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 25.03.2024 о 12.30 год. вона перебуваючи на своєму робочому місці, продала хлопцю пристрій для куріння «SUORIN» за 299 грн., про що видала відповідний чек. Про те, що хлопець неповнолітній вона не знала, оскільки на вигляд він був дорослим, а паспорт у нього вона не запитала. Крім того вважала, що якщо пристрій не споряджений рідиною, його можна продавати. Отже, заперечень щодо самого факту здійснення продажу пристрою для куріння, ОСОБА_1 у поясненні не було. Не було заперечень і у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.03.2024 (а.с.1).
Згідно письмових пояснень неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які відібрані в присутності його матері - ОСОБА_4 (а.с.3), - 25.03.2024 у близько 12.30 год. він прийшов до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з метою купити одноразові цигарки, там він обрав пристрій для куріння, який йому сподобався і продавчиня продала його за 299 грн. При цьому вона не запитувала скільки йому років та надати паспорт громадянина України для підтвердження його віку, вона не просила.
Згідно товарного чеку (а.с.4), - 25.03.2024 о 12.30 год. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » здійснено продаж одноразового пристрою «Suorin» за 299 грн.
Згідно наказу №1/ОС від 29.12.2923 року (а.с.7), - ОСОБА_1 працює на посаді продавця у ФОП ОСОБА_5 .
Згідно трудового договору №1 від 29.12.2023 (а.с.8-10), - ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 .
Згідно ліцензії на право Роздрібної торгівлі тютюновими виробами (а.с.11), - ФОП ОСОБА_5 має право на продаж тютюнових виробів.
Відповідно до додатку до ліцензії (а.с.13), - за ФОП ОСОБА_5 рахується електронно-касовий апарат, фіскальний номер 3001112097, який введено в експлуатацію 18.11.2023 (а.с.16).
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 (а.с.14-15).
Під час огляду в судовому засіданні відеозапису, що міститься на диску (а.с.17) встановлено, що відразу після вчинення правопорушення, ОСОБА_1 не заперечувала факт продажу пристрою для куріння неповнолітньому, однак вважала, що пристрій що не споряджений рідиною можна продавати.
Вважаючи протиправною оскаржувану постанову, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР) визначено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Частиною другою статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби у вигляді накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи диспозицію частини другої статті 156 КУпАП, суб'єктом цього правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною другою ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності став факт порушення ОСОБА_1 , як продавцем, 25.03.2024, як працівником підприємства (організації) торгівлі, правил торгівлі тютюновими виробами, а саме продаж пристрою для куріння, особі, яка не досягла 18-річного віку, що зафіксовано 25.03.2024 інспектором СЮН ВП Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Зарівняк А.С. в протоколі про адміністративне правопорушення № 928765, відносно ОСОБА_1 , з підстав продажу нею пристрою для куріння тютюну «SUORIN» неповнолітній особі - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як правову підставу для відповідальності, за ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР, роздрібна торгівля (тютюновими виробами) - діяльність з продажу тютюнових виробів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.
Отже, торгівлею є процес обміну товарів на грошові кошти (готівкові чи безготівкові) з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
Фактом продажу алкогольних та тютюнових виробів є касовий чек, який видається кожному без винятку покупцеві. Зазначена позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 23.04.2019 у справі П/811/1217/16.
Дослідивши наявні у справі матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 , колегія суддів встановила, що факт порушення позивачкою вимог чинного законодавства щодо заборони продажу тютюнових виробів неповнолітнім особам підтверджується, зокрема, товарним чеком від 25.03.2024, який знаходиться в матеріалах справи.
Частиною 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР передбачено, що якщо у продавця пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння виникли сумніви щодо досягнення 18-річного віку покупцем, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові, тютюнові вироби, електронні сигарети, рідини, що використовуються в електронних сигаретах, та пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, продавець зобов'язаний звернутися до такого покупця з вимогою пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує його вік.
Матеріалами справи встановлено, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 надала письмові пояснення, відповідно до яких вона пояснила, що вона працює продавцем у магазині де здійснюється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 25.03.2024 о 12.30 год. вона перебуваючи на своєму робочому місці, продала хлопцю пристрій для куріння «SUORIN» за 299 грн., про що видала відповідний чек. Про те, що хлопець неповнолітній вона не знала, оскільки на вигляд він був дорослим, а паспорт у нього вона не запитала. Крім того вважала, що якщо пристрій не споряджений рідиною, його можна продавати.
Щодо посилання позивачки на певні недоліки протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №928765 від 25.03.2024, то колегія суддів зазначає, що такі не впливають на його дійсність, оскільки достатньою мірою встановлюють факт вчинення позивачкою правопорушення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав уважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.
Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та надав оцінку всім аргументам сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні колегія застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі аргументи позивача, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров